Історія може повторитися: Іспанія очолила рейтинги фаворитів чемпіонату світу 2026
Збірна Іспанії зробила ще один крок до головної футбольної мрії. Напередодні команда впевнено обіграла Францію у півфіналі чемпіонату світу та стала першим фіналістом турніру. Для іспанців це шанс не лише вдруге в історії завоювати Кубок світу, а й підтвердити статус однієї з найсильніших футбольних збірних сучасності.
Перемога над французами стала однією з найобговорюваніших подій світового футболу. Саме тому після завершення півфіналу більшість букмекерських компаній суттєво змінили свої прогнози щодо майбутнього чемпіона світу.
UA.News розповідає, кого зараз аналітики та букмекери вважають головним претендентом на перемогу на мундіалі, а також згадує шлях збірної Іспанії до її історичного чемпіонства у 2010 році — єдиного на сьогодні титулу чемпіонів світу в історії країни.
Хто зараз є головним фаворитом чемпіонату світу з футболу
Після перемоги над Францією саме Іспанія очолила рейтинги більшості провідних букмекерських компаній. Якщо ще до старту плей-оф фаворитами називали одразу кілька команд, то вихід до фіналу суттєво змінив ситуацію.
За оцінками міжнародних букмекерів, саме «Червона фурія» має найвищі шанси підняти над головою Кубок світу. Водночас експерти наголошують, що фінали чемпіонатів світу традиційно залишаються найбільш непередбачуваними матчами, де одна помилка або один вдалий епізод можуть вирішити долю титулу.
На користь Іспанії сьогодні говорить одразу кілька факторів. По-перше, команда демонструє один із найкращих показників володіння м'ячем серед усіх учасників турніру.
По-друге, збірна практично не втратила організації навіть проти найсильніших суперників. Крім того, тренерський штаб зміг знайти баланс між досвідченими футболістами та молодими гравцями, які стали справжнім відкриттям цього мундіалю.
Аналітики також звертають увагу на психологічний фактор. Перемога над Францією додала команді впевненості, а успішний виступ упродовж усього турніру зробив Іспанію одним із найбільш стабільних колективів чемпіонату.
Оптимістично оцінюють шанси «Червоної фурії» і математичні моделі. Аналітична платформа Opta Analyst, яка використовує суперкомп'ютер для моделювання результатів турніру, ще перед стартом півфіналів віддавала Франції 34% шансів на титул, а Іспанії — 23,4%.
Після перемоги іспанців над французами саме команда Луїса де ла Фуенте вийшла на перше місце у прогнозах суперкомп'ютера.
Схожу тенденцію демонструють і ринки прогнозів. На платформі Polymarket, де користувачі торгують контрактами на результати спортивних подій, одразу після фінального свистка в матчі Іспанія — Франція різко зросла ймовірність чемпіонства іспанської збірної.
Шлях до фіналу багато кому нагадав 2010 рік
Для багатьох футбольних уболівальників нинішній виступ Іспанії викликає асоціації з чемпіонатом світу 2010 року в Південній Африці. Тоді команда також не вважалася беззаперечним фаворитом турніру, однак із кожним матчем демонструвала дедалі більш зрілий футбол.
Той склад вважається одним із найкращих в історії світового футболу. За збірну виступали Ікер Касільяс, Карлес Пуйоль, Жерар Піке, Серхіо Рамос, Хаві, Андрес Іньєста, Хабі Алонсо, Давід Вілья, Давід Сільва, Серхіо Бускетс та Фернандо Торрес. Більшість із них були лідерами «Барселони» та мадридського «Реала», які на той момент домінували в європейському футболі.
Проте старт турніру видався для іспанців справжнім шоком.
Поразка від Швейцарії, яка могла все змінити
Свій перший матч на мундіалі Іспанія сенсаційно програла збірній Швейцарії з рахунком 0:1.
До стартового свистка більшість експертів прогнозували легку перемогу чинних чемпіонів Європи. Іспанці контролювали м'яч майже весь матч, створювали моменти, однак так і не змогли реалізувати власну перевагу.
Натомість швейцарці скористалися одним із небагатьох шансів і забили переможний гол, який став однією з головних сенсацій того чемпіонату.
Після тієї поразки багато хто поставив під сумнів перспективи команди Вісенте дель Боске. У ЗМІ почали з'являтися матеріали про кризу, а експерти сперечалися, чи не став знаменитий стиль «тікі-така» занадто передбачуваним.
Втім, саме після цього матчу команда ніби перезавантажилася.
Серія мінімальних, але надзвичайно важливих перемог
У другому турі групового етапу Іспанія переграла Гондурас із рахунком 2:0 завдяки дублю Давіда Вільї.
Потім була непроста перемога над Чилі — 2:1, яка дозволила посісти перше місце у групі та вийти до плей-оф.
Починаючи з 1/8 фіналу, кожен матч перетворювався на справжню битву.
У матчі проти Португалії єдиний гол забив Давід Вілья.
У чвертьфіналі Іспанія мінімально перемогла Парагвай. Героєм зустрічі знову став Вілья, хоча той матч запам'ятався ще й двома нереалізованими пенальті та блискучою грою Ікера Касільяса.
У півфіналі іспанців чекала Німеччина — одна з найяскравіших команд турніру. Молодий склад Йоахіма Льова вражав результативністю, однак Іспанія майже не дозволила супернику створити небезпечні моменти.
Перемогу приніс удар головою Карлеса Пуйоля після подачі кутового.
Саме тоді багато експертів остаточно визнали: Іспанія заслужено стала головним претендентом на Кубок світу.
Фінал, який увійшов до історії
11 липня 2010 року в Йоганнесбурзі Іспанія зустрілася у фіналі зі збірною Нідерландів.
Матч вийшов надзвичайно жорстким. Арбітр неодноразово діставав жовті картки, а одним із найбільш пам'ятних епізодів став небезпечний удар Найджела де Йонга в груди Хабі Алонсо.
Основний час завершився без голів.
Лише на 116-й хвилині Андрес Іньєста після передачі Сеска Фабрегаса пробив повз воротаря нідерландців і приніс Іспанії історичну перемогу — 1:0.
Цей гол назавжди залишився одним із найвідоміших моментів в історії світових чемпіонатів.
Саме тоді Іспанія вперше стала чемпіоном світу.
Після фінального свистка багато хто назвав ту команду однією з найсильніших в історії футболу. Збірна виграла три великі турніри поспіль — Євро-2008, чемпіонат світу-2010 та Євро-2012, встановивши унікальне досягнення, яке досі не вдалося повторити жодній іншій національній команді.
Що спільного між чемпіонською Іспанією 2010 року та нинішньою командою
Порівняння нинішньої збірної Іспанії з легендарною командою 2010 року вже стало однією з головних тем у світових спортивних медіа. Хоча футбол за цей час суттєво змінився, а разом із ним змінилися й вимоги до гравців, в обох командах можна знайти багато схожих рис.
Насамперед це впевненість у власному стилі. Як і шістнадцять років тому, іспанці не відмовляються від контролю м'яча навіть під тиском суперника. Якщо команда Вісенте дель Боске увійшла в історію завдяки знаменитій «тікі-таці», то нинішня збірна зробила цей стиль більш вертикальним і швидким.
Команда Луїса де ла Фуенте набагато частіше використовує стрімкі переходи з оборони в атаку, активно пресингує після втрати м'яча та не боїться ризикувати.
Ще одна важлива схожість — атмосфера всередині колективу. У 2010 році основу збірної становили футболісти «Барселони» та мадридського «Реала», між якими на клубному рівні точилося принципове суперництво.
Проте в національній команді вони залишали всі конфлікти поза полем і працювали заради спільної мети. Схожу картину можна побачити й сьогодні, коли футболісти різних клубів швидко знаходять взаєморозуміння та демонструють високу командну дисципліну.
Разом із тим нинішня Іспанія має й суттєві відмінності. Якщо у 2010 році ключову роль відігравали досвідчені зірки світового футболу, то тепер одним із головних козирів команди стала молодь. Саме молоді футболісти задають темп грі, не бояться брати ініціативу на себе та дедалі частіше вирішують долю найважливіших матчів.
Фахівці також звертають увагу на глибину складу. Якщо під час чемпіонату світу 2010 року дель Боске майже не змінював основний склад, то нинішній тренерський штаб має значно більше можливостей для ротації без істотної втрати якості гри. Саме це дозволило Іспанії пройти складний турнірний шлях із мінімальними кадровими проблемами.
Чи стане Іспанія дворазовим чемпіоном світу з футболу
Попереду на іспанців чекає матч, який може увійти до історії національного футболу. Якщо команда здобуде перемогу у фіналі, вона вдруге стане чемпіоном світу та приєднається до елітного клубу збірних, які вигравали мундіаль більше одного разу.
Втім, незалежно від результату фінального поєдинку, нинішній чемпіонат уже можна назвати одним із найуспішніших для Іспанії за останні роки. Команда повернула собі статус одного з головних грандів світового футболу, довела ефективність нового покоління гравців та ще раз підтвердила, що іспанська футбольна школа залишається однією з найсильніших у світі.
Тепер залишився останній крок. Саме фінал покаже, чи зможе нинішнє покоління повторити досягнення Касільяса, Іньєсти, Хаві та їхніх партнерів, які шістнадцять років тому вписали свої імена в історію світового футболу.
Якщо це станеться, нинішню команду також згадуватимуть як одну з найкращих збірних свого часу, а чемпіонат світу 2026 року стане ще однією золотою сторінкою в історії іспанського футболу.
