Глобальна епідемія короткозорості: вчені пояснили, чому міопія стрімко поширюється
Міопія (короткозорість) стрімко поширюється у світі й уже стала однією з наймасовіших проблем із зором. За прогнозами науковців, до 2050 року на короткозорість страждатиме майже половина населення планети — близько 4,8 мільярда людей.
За даними дослідників, майже кожна третя людина у світі вже має міопію, а кількість хворих продовжує невпинно зростати.
Дослідниця Софі Коверлдейл з Університету Бредфорда наголосила, що ситуація набуває масштабів глобальної проблеми.
«Не думаю, що це перебільшення, особливо якщо поглянути на прогнози», – зазначила вона, коментуючи визначення міопії як «глобальної епідемії».
Фахівці застерігають, що проблема полягає не лише у необхідності носити окуляри. Короткозорість підвищує ризик розвитку небезпечних захворювань очей, серед яких:
- відшарування сітківки;
- макулярна дегенерація;
- глаукома.
Особливо небезпечною є висока міопія. Наразі на неї страждають близько 500 мільйонів людей, а протягом наступних 25 років ця цифра може подвоїтися. Саме вона, на думку експертів, здатна стати однією з головних причин сліпоти у світі.
Науковці пояснюють, що при короткозорості світлові промені фокусуються перед сітківкою, через що віддалені предмети людина бачить нечітко.
Основною причиною є надмірне видовження очного яблука.
За словами Софі Коверлдейл, більшість дітей народжуються з дещо коротшим очним яблуком, однак у процесі росту воно зазвичай набуває правильних розмірів. Проте в окремих людей цей процес не зупиняється.
«Саме це видовження і викликає розмите зображення та підвищує ризик певних захворювань», – пояснила дослідниця.
Під час дослідження за участю 147 студентів виявилося, що приблизно у кожного п'ятого очне яблуко продовжувало видовжуватися навіть у дорослому віці.
Хоча науковці виявили сотні генетичних факторів, пов'язаних із розвитком міопії, вони не можуть пояснити настільки стрімке зростання кількості хворих.
Дослідники дійшли висновку, що вирішальну роль відіграють умови життя, насамперед, інтенсивне навчання та нестача часу, проведеного на свіжому повітрі.
Професор Австралійського національного університету Ян Морган зазначив:
«Ми знаємо, що діти, які інтенсивно навчаються, у результаті стають більш короткозорими».
За його словами, у Китаї, Сінгапурі, Тайвані та Південній Кореї короткозорість мають 80–90% випускників шкіл.
Одним із найефективніших способів профілактики вчені називають регулярне перебування на відкритому повітрі.
Дослідження за участю 4 тисяч дітей у Сіднеї показало, що діти, які більше часу проводили надворі, значно рідше страждали від короткозорості.
Причина полягає в тому, що денне світло стимулює вироблення дофаміну, який уповільнює ріст очного яблука.
Яскравим прикладом став Тайвань, де з 2010 року дітей зобов'язали проводити не менше двох годин щодня на свіжому повітрі. Після запровадження цієї програми поширеність міопії серед дітей скоротилася майже вдвічі.
Попри популярну думку, прямого зв'язку між використанням смартфонів або комп'ютерів і розвитком міопії наука поки що не довела.
Дослідження 2025 року за участю понад 300 тисяч людей показало, що ризик короткозорості зростав приблизно на 21% із кожною додатковою годиною використання екранів, однак лише до чотирьох годин на день.
Професорка Нікола Логан з Астонського університету пояснила, що небезпеку становить не сам екран, а тривала робота на близькій відстані — читання, навчання або розглядання дрібних деталей.
Фахівці наголошують, що повністю вилікувати міопію неможливо, однак сучасна медицина дозволяє значно уповільнити її прогресування.
Серед найбільш ефективних методів:
- контактні лінзи MiSight, які сповільнюють видовження очного яблука;
- ортокератологічні нічні лінзи, що тимчасово змінюють форму рогівки;
- краплі атропіну у низьких дозах;
- терапія слабким червоним світлом (RLRL), яка передбачає дві трьохвилинні процедури щодня.
На думку дослідників, поєднання сучасних методів лікування, регулярних прогулянок на свіжому повітрі та зменшення тривалого навантаження на очі зблизька може допомогти суттєво сповільнити розвиток короткозорості та знизити ризик важких ускладнень у майбутньому.
Про це повідомляє Science Focus.
Раніше велике міжнародне дослідження дозволило науковцям зробити важливий крок у розумінні природи розладів аутистичного спектра (РАС). Проаналізувавши численні результати томографії, дослідники дійшли висновку, що аутизм не є однорідним станом, а включає щонайменше два чітких біологічних підтипи. Кожен із них визначається власною унікальною моделлю взаємодії між різними ділянками головного мозку.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) заявила, що докази зв’язку між вживанням парацетамолу під час вагітності, вакцинацією та аутизмом не мають наукового підтвердження.
