Вчені виявили дві різні біологічні форми аутизму на основі сканування мозку

Велике міжнародне дослідження дозволило науковцям зробити важливий крок у розумінні природи розладів аутистичного спектра (РАС). Проаналізувавши численні результати томографії, дослідники дійшли висновку, що аутизм не є однорідним станом, а включає щонайменше два чітких біологічних підтипи. Кожен із них визначається власною унікальною моделлю взаємодії між різними ділянками головного мозку. 

Для того, щоб прийти до таких висновків, експерти провели масштабну аналітичну роботу. Спочатку вони дослідили особливості функціонального зв’язку мозку у 20 різних генетичних моделях мишей. Після цього автори роботи вивчили результати функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) 940 дітей та молодих людей із підтвердженим аутизмом. Отримані дані порівняли зі знімками сканування понад 1000 нейротипових осіб, які склали контрольну групу.

Завдяки такому глибокому порівнянню вчені чітко зафіксували два патерни роботи мозку, які стабільно повторювалися:

• Перший підтип (гіпоконнективність): характеризується помітно зниженим рівнем взаємодії та обміну інформацією між різними нервовими центрами. Дослідники встановили, що ця форма безпосередньо пов’язана зі специфічними порушеннями у синаптичних шляхах, які відповідають за передачу сигналів між нейронами.

• Другий підтип (гіперконнективність): відрізняється надмірним, підвищеним рівнем взаємодії між ділянками мозку. Цей варіант розвитку виявився тісно пов'язаним із роботою імунних біологічних систем організму.

Сукупно пацієнти з цими двома підтипами склали близько 25% від загальної кількості учасників дослідження з діагнозом РАС. Крім відмінностей в архітектурі зв'язків, групи продемонстрували різну клінічну картину за стандартними медичними шкалами оцінки. Зокрема, люди з групи гіперконнективності зазвичай мали дещо вищі бали за показниками загальної тяжкості проявів аутизму.

Один із провідних авторів дослідження, доктор Алессандро Гоцці з Італійського технологічного інституту (IIT), наголосив, що медицина десятиліттями стикалася з колосальною мінливістю симптомів у пацієнтів, проте тепер наука отримала незаперечні докази існування різних фундаментальних біологічних процесів в основі цих проявів. Це відкриття має потенціал повністю змінити підхід до діагностики, дозволяючи створювати індивідуальні програми терапії та підтримки. Водночас автори дослідження зауважують, що виявлені форми, найімовірніше, відображають лише частину складного спектра, і в майбутньому вчені сподіваються диференціювати й інші підтипи аутизму.