Сервери проти людей: чому у США протестують проти дата-центрів

Ще кілька років тому дата-центри залишалися майже невидимою частиною цифрової економіки. Люди користувалися пошуковиками, соціальними мережами, банківськими застосунками та хмарними сховищами, не замислюючись, де фізично зберігаються їхні фотографії, повідомлення й документи. 

Однак розвиток генеративного штучного інтелекту перетворив серверні комплекси на масштабні промислові об’єкти, яким потрібні електростанції, підстанції, водогони та сотні гектарів землі.

18 липня 2026 року противники стрімкого будівництва дата-центрів провели у США 142 акції у 42 штатах. Як повідомило агентство Reuters, це була перша скоординована загальнонаціональна кампанія проти розширення інфраструктури штучного інтелекту. Протестувальники вимагали прозорості, захисту водних ресурсів, участі громад у погодженні проєктів та відповідальності компаній за невиконані обіцянки. 

Згідно з опитуванням Reuters/Ipsos, лише 14% американців готові підтримати будівництво ШІ-дата-центру у своїй громаді.

Менше ніж за три тижні проблема вийшла на рівень державної політики. 4 серпня губернатор Техасу Грег Ебботт наказав призупинити погодження нових дата-центрів, які прагнуть підключитися до електромережі штату, доки вони не пройдуть спеціальний аудит. Оператор техаської енергосистеми ERCOT розглядає заявки на підключення нових споживачів загальною потужністю близько 474 гігаватів. 

Приблизно 90% цього потенційного попиту припадає на дата-центри, а заявлена потужність більш ніж у п’ять разів перевищує рекордне пікове навантаження всього Техасу.

UA.NEWS розповідає, чому дата-центри стали одним із головних інфраструктурних конфліктів останніх років, скільки електроенергії та води вони споживають та чого побоюються місцеві громади.

Що таке дата-центр і чому без нього не працює цифровий світ

Дата-центр — це спеціально обладнана будівля або комплекс будівель, у яких розміщуються сервери, системи зберігання інформації, мережеве обладнання, акумулятори, резервні генератори та системи охолодження.

Через дата-центри працюють пошуковики, соціальні мережі, відеосервіси, хмарні сховища, онлайн-банкінг, державні реєстри та корпоративні системи. Коли користувач надсилає повідомлення, дивиться серіал або ставить запитання чат-боту, запит обробляється не в абстрактній «хмарі», а на фізичному обладнанні.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, у сучасному дата-центрі в середньому близько 60% електроенергії споживають сервери. Системи зберігання даних забирають приблизно 5%, мережеве обладнання — ще до 5%. На охолодження припадає від близько 7% у найефективніших гіпермасштабних комплексах до понад 30% у старіших або менш ефективних корпоративних центрах.

Проблема полягає не в самому існуванні дата-центрів, а в тому, наскільки швидко вони збільшуються. Цифровими послугами можуть користуватися мільйони людей у різних країнах, тоді як електроенергія, вода, шум і нові лінії електропередач концентруються в одному конкретному місті або селищі.

Чому штучний інтелект різко збільшив попит на електроенергію

Звичайні інтернет-сервіси також потребують серверів, але генеративний штучний інтелект значно підвищив вимоги до обчислювальних потужностей. Для навчання та роботи великих мовних моделей використовуються тисячі спеціалізованих графічних процесорів. Вони виконують величезну кількість операцій, працюють майже безперервно та виділяють значно більше тепла, ніж традиційні сервери.

За оновленим прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, у 2025 році дата-центри світу спожили приблизно 485 терават-годин електроенергії. До 2030 року цей показник може майже подвоїтися — до 950 терават-годин, або близько 3% усього світового попиту на електрику. Водночас споживання центрів, орієнтованих переважно на штучний інтелект, може потроїтися.

Енергоефективність окремих процесорів та алгоритмів при цьому зростає. Проте економія перекривається збільшенням кількості користувачів і появою нових енергоємних сервісів — генераторів відео, голосових асистентів, систем аналізу великих масивів даних та автономних ШІ-агентів. 

МЕА прямо зазначає, що споживання енергії на одне завдання скорочується, але загальний попит продовжує зростати через масове поширення технології.

Скільки електроенергії споживають дата-центри у США

У Сполучених Штатах масштаби проблеми особливо помітні. Згідно зі звітом Національної лабораторії імені Лоуренса в Берклі, оприлюдненим Міністерством енергетики США, у 2023 році американські дата-центри використали близько 176 терават-годин електроенергії — приблизно 4,4% усього споживання країни.

Для порівняння, у 2014 році цей показник становив 58 терават-годин. До 2028 року споживання може зрости до 325–580 терават-годин, тобто до 6,7–12% електроенергії США. Такий широкий діапазон пояснюється невизначеністю щодо кількості нових ШІ-прискорювачів, завантаженості серверів та швидкості підключення нових об’єктів.

Окремий великий ШІ-дата-центр може споживати стільки електроенергії, скільки близько 100 тисяч домогосподарств. Найбільші комплекси, які вже будуються, можуть потребувати у 20 разів більше, зазначає Міжнародне енергетичне агентство.

Для енергосистеми проблема полягає не лише у загальній кількості електрики. Дата-центри працюють цілодобово та потребують стабільного живлення. Вони також тяжіють до одних і тих самих регіонів, де вже існують оптоволоконні мережі, підстанції, дешева земля або податкові пільги.

Сам дата-центр може бути побудований за два-три роки, тоді як проєктування та спорудження електростанцій, трансформаторів і магістральних ліній потребує значно більше часу. Саме ця різниця створює черги на підключення та змушує енергетичні компанії терміново вкладати мільярди доларів у розширення мереж.

Скільки води потрібно дата-центрам

Електроенергія — лише одна частина ресурсного сліду. Серверне обладнання постійно виділяє тепло, яке необхідно відводити. Для цього дата-центри використовують повітряне, рідинне або випарне охолодження.

У системах із градирнями вода забирає тепло, після чого частково випаровується. Такий спосіб може потребувати менше електроенергії, ніж повністю повітряне охолодження, однак створює постійний попит на воду.

За підрахунками Національної лабораторії імені Лоуренса в Берклі, у 2023 році дата-центри США безпосередньо спожили близько 66 мільярдів літрів води, або приблизно 17,4 мільярда галонів. У 2014 році пряме споживання становило 21,2 мільярда літрів.

Існує також непрямий водний слід. Вода потрібна тепловим та атомним електростанціям, які виробляють електроенергію для серверів. За оцінкою Berkeley Lab, у 2023 році непряме споживання води, пов’язане з електропостачанням американських дата-центрів, наблизилося до 800 мільярдів літрів, або приблизно 211 мільярдів галонів.

Ці показники не варто змішувати. Пряме споживання відбувається безпосередньо на території дата-центру та може створювати навантаження на місцевий водогін, свердловини або водойми. Непряме виникає на електростанціях і залежить від того, з яких джерел дата-центр отримує електроенергію.

Також необхідно розрізняти забір і споживання води. Забрану воду іноді повертають у водойму, хоча вона може мати іншу температуру або якість. Спожитою вважається вода, яка випарувалася або іншим способом не повернулася до локального водного циклу.

На рівні всієї країни дата-центри використовують менше води, ніж сільське господарство. Але для конкретної посушливої громади додаткові мільйони літрів на добу можуть стати критичними. Особливо складна ситуація виникає влітку, коли через спеку дата-центрам потрібно більше охолодження, населення активніше користується кондиціонерами, а запаси води одночасно скорочуються.

Чому американці протестують проти будівництва дата-центрів

Головна претензія місцевих жителів полягає у відсутності зрозумілої відповіді на запитання: що отримає громада в обмін на землю, воду та навантаження на енергосистему?

Компанії обіцяють податкові надходження, інвестиції, будівельні контракти та нові робочі місця. Водночас противники проєктів побоюються підвищення тарифів, шуму від вентиляторів і трансформаторів, забруднення від резервних дизельних генераторів, втрати зелених зон та зниження вартості нерухомості.

За даними дослідження Data Center Watch, протягом двох років під тиском громад у США було заблоковано проєкти дата-центрів вартістю близько 18 мільярдів доларів, а ще на 46 мільярдів — затримано. Організація нарахувала щонайменше 142 активістські групи у 24 штатах. Найчастіше вони порушують питання тарифів, споживання води, шуму, збереження зелених зон та впливу на нерухомість.

Суспільне ставлення також стає дедалі критичнішим. Згідно з опитуванням Pew Research Center, 39% американців вважають вплив дата-центрів на довкілля переважно негативним, 38% — негативним для вартості електроенергії, а 30% — для якості життя людей, які мешкають поруч.

Водночас 25% опитаних вважають дата-центри корисними для місцевого ринку праці, а 23% — для податкових надходжень. Це показує, що суспільство не заперечує потенційної економічної користі, але дедалі частіше сумнівається, що вона переважає інфраструктурні та екологічні витрати.

Чому противники дата-центрів об’єднали лівих і правих

Опір дата-центрам не вкладається у звичний поділ американської політики. Екологічні організації переважно говорять про воду, забруднення, викиди та зміну клімату. Консервативні активісти критикують податкові пільги для технологічних корпорацій, втручання у життя сільських громад та можливе примусове відчуження землі під лінії електропередач.

Спільним питанням залишаються гроші. Жителі побоюються, що технологічна компанія отримає пільги та дешеву землю, а розширення електромережі оплачуватимуть звичайні споживачі через тарифи.

Саме тому протестна кампанія 18 липня охопила як республіканські, так і демократичні штати. Найбільше акцій відбулося у Техасі, але протести також проходили у Каліфорнії, Джорджії, Пенсильванії, Флориді та Індіані. Reuters називає протидію дата-центрам одним із небагатьох питань, яке сьогодні об’єднує американців із різними політичними поглядами.

Чому проблема стала актуальною саме останніми роками

Дата-центри існують десятиліттями, але раніше зростання цифрових сервісів частково компенсувалося підвищенням ефективності обладнання. Компанії замінювали старі сервери, об’єднували навантаження та будували ефективніші гіпермасштабні комплекси.

Штучний інтелект змінив цей баланс. Попит на обчислення почав зростати швидше, ніж енергоефективність процесорів. Одночасно США, Китай, Європа та країни Близького Сходу почали розглядати обчислювальні потужності як стратегічний ресурс поряд із напівпровідниками та енергетикою.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, капітальні витрати п’яти найбільших технологічних компаній перевищили 400 мільярдів доларів у 2025 році. У 2026 році вони можуть зрости ще на 75%. Значна частина цих грошей спрямовується на сервери, чипи, дата-центри та енергетичну інфраструктуру.

Наслідки особливо помітні в країнах, де дата-центри концентруються на невеликій території. Наприклад, за даними Центрального статистичного управління Ірландії, у 2025 році дата-центри використали 23% усієї електроенергії, яку обліковували лічильники країни. У 2015 році їхня частка становила лише 5%.

Конфлікти навколо води виникають і за межами США. У Чилі екологічний суд вимагав переглянути дозвіл на дата-центр Google поблизу Сантьяго через можливий вплив на водоносний горизонт у регіоні, який роками потерпає від посухи. Пізніше Google вирішила переробити проєкт і перейти від водяного до повітряного охолодження.

Чи можна будувати дата-центри без шкоди для громад

Повністю відмовитися від дата-центрів неможливо. Вони забезпечують роботу банків, лікарень, державних установ, систем зв’язку, онлайн-сервісів та наукових платформ. Штучний інтелект також може використовуватися у медицині, енергетиці, прогнозуванні погоди та розробці нових матеріалів.

Однак не всі дата-центри однаково впливають на довкілля. Закриті системи охолодження дозволяють багаторазово використовувати ту саму рідину. Замість питної води можна застосовувати очищені стічні води. Центри можна будувати у прохолодніших регіонах, де частину року обладнання охолоджується зовнішнім повітрям.

Проте універсального рішення немає. Повітряне охолодження економить воду, але у спекотному кліматі може потребувати більше електроенергії. Водяне охолодження іноді знижує енергоспоживання, але посилює навантаження на місцеві водні ресурси.

Тому оцінювати необхідно весь баланс: джерела електроенергії, споживання води, місцевий клімат, викиди, шум, потребу в нових лініях електропередач та можливість тимчасово знижувати навантаження у пікові години.

Протести у США показали, що дата-центри перестали бути непомітними складами з комп’ютерами. Вони перетворилися на повноцінну важку інфраструктуру — з величезним попитом на електроенергію, воду, землю та мережі.

Це не означає, що розвиток штучного інтелекту необхідно зупинити. Але цифрові послуги не є нематеріальними. Кожен чат-бот, відеогенератор або хмарне сховище має фізичну ціну, яку сплачують конкретні регіони.

Тому головне питання полягає вже не в тому, чи потрібні людству дата-центри. Питання в тому, де їх будувати, хто оплачуватиме необхідну інфраструктуру, скільки ресурсів вони зможуть використовувати та чи матимуть місцеві жителі право впливати на ці рішення.

Читай нас у Telegram та Sends