Темна матерія могла викривити струмінь плазми від далекого блазара
Астрономи виявили ознаки того, що струмінь плазми від далекого блазара PKS 2233-148 зазнав гравітаційного лінзування. Можливим поясненням цього явища дослідники вважають невидиме скупчення темної матерії, повідомляє Space.com. Лінзування могло змінити видимий напрямок струменя, який викидається поблизу швидкості світла від надмасивної чорної діри.
PKS 2233-148 належить до блазарів — різновиду квазарів, чиї струмені спрямовані в бік Землі. Надмасивні чорні діри в таких об’єктах оточені значними обсягами речовини, яку вони поглинають. Частина речовини, що не потрапляє до чорної діри, спрямовується до її полюсів і викидається у вигляді плазмових струменів.
Сільке Брітцен та її колеги повторно проаналізували дані Very Long Baseline Array, космічного телескопа Fermi, який спостерігав блазар у гамма-діапазоні, а також рентгенівського інструмента обсерваторії Swift. Вони простежили зміни руху струменя з часом і виявили його раптове відхилення від очікуваної траєкторії, а також особливості в кривій гамма-випромінювання.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Гравітаційне лінзування виникає, коли масивний об’єкт викривляє простір і змінює шлях світла від джерела, розташованого за ним. У випадку PKS 2233-148 у потрібному положенні не виявили великої галактики чи скупчення галактик, які могли б бути лінзою. Тому вчені розглядають як можливий варіант невидиме скупчення темної матерії.
Темна матерія не взаємодіє зі світлом безпосередньо: вона не випромінює його і не відбиває. Водночас її маса, як і маса звичайної речовини, може викривляти простір, впливаючи на поширення світла. Такий ефект потребує точного взаємного розташування об’єкта, струменя та спостерігача, тому він є тимчасовим і його складно виявити.
Блазари вважають можливими космічними прискорювачами нейтрино — електрично нейтральних частинок із дуже малою масою, які важко виявляти та пов’язувати з конкретним джерелом. Дослідники планують шукати інші схожі випадки лінзування, щоб детальніше перевірити зв’язок між блазарами та походженням нейтрино. Роботу команди опублікували 31 липня в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
