Хроніки аптечного мільйонера: як Ігор Червоненко будував імперію під «крилом» Міндіча та фейкових патентів
Історія фармацевтичного магната Ігоря Червоненка та його дітища — групи «Фармастор» (відомої кожному українцю за брендом «Аптека Доброго Дня») — отримала нові деталі. Попри те, що більшість медійників вперто ігнорують постать Червоненка, його зв'язки так само вперто ведуть до підсанкційного бізнесмена Тимура Міндіча.
Тим не менше, знахідки розслідувачів та правоохоронців продовжують вражати: кримінальна справа про виведення 2 мільярдів гривень через фейкові патенти на «боротьбу з гризунами», зникнення прибутків на тлі мільярдних оборотів, навіть раптова перекваліфікація аптекарів у... кінопродюсерів теж тут.
Лімасол, санкції та братський обмін: звідки взявся Міндіч
На відомому інтерактивному порталі «Міндічгейт», який детально змальовує мережу контактів Тимура Міндіча, тривалий час бракувало одного з головних елементів — власника гігантського фармбізнесу, через який проганялися колосальні суми. Йдеться саме про Ігоря Червоненка.
Головним активом у його руках є ТОВ «Фармастор», чий виторг лише за 2024 рік сягнув вражаючих 4,24 млрд грн. За інформацією з аналітичної системи YouControl, левова частка компанії (майже 90%, що дорівнює 64,4 млн грн статутного капіталу) записана на кіпрську прокладку Pharminvest Holdings Limited. Інсайдери стверджують: ниточки реального управління сходяться в офісах Лімасола, причому понад 30% офшору контролюють люди, безпосередньо пов'язані з Міндічем.
Як виник цей союз? За даними розслідувачів, Міндіч зблизився з Червоненком через посередника. Мета була суто прагматичною — вивести з-під санкційного удару старшого брата Ігоря, ексміністра транспорту Євгена Червоненка. Своєрідним «гонораром» за розв'язання цього питання й стала передача солідної частки в аптечному холдингу.
Схема на ультразвуку: 2 мільярди за «дезінфекцію від щурів»
Операційну діяльність «Фармастору» зараз активно вивчають силовики. У травні 2025 року було відкрито кримінальне провадження № 12025100120000127 за статтею про відмивання брудних грошей (ч. 3 ст. 209 КК України).
Схема, за версією Офісу Генпрокурора, виглядала так:
У 2021 році ділки реєструють в Україні представництво іноземної компанії, на яке оформлюють патенти на «корисні моделі». Серед них — «ультразвукові методи відлякування щурів» та «інноваційне очищення приміщень».
У 2022–2025 роках близько десяти гігантів аптечного ритейлу (загалом 183 юрособи) укладають договори та починають сплачувати мільйонні роялті за використання цих сумнівних «технологій». Насправді ж послуги існували лише на папері.
Понад 2 млрд грн акумулюються на рахунках одеських представництв польської компанії «СКІЛ ТРЕЙД СП. З О.О.» та естонської «КВІК ВЕНТ ОУ». Звідти гроші йдуть далі — начебто на закупівлю «господарчих товарів» через мережу зі 101 фірми (26 з яких уже офіційно визнані фіктивними).
У прокуратурі зазначають, що державна скарбниця через цю оборудку недоотримала щонайменше 361 млн грн податку на прибуток. Ба більше, слідчі припускають, що виведений «кеш» йшов на хабарі лікарям, аби ті виписували пацієнтам ліки, які продаються виключно в «потрібних» аптечних мережах.
Окрім «Фармастору» (мережі «Аптека Доброго Дня»), у матеріалах справи фігурують інші відомі учасники ринку:
- Мережа «АНЦ» (ТОВ «Аптека АНЦ», «Аптека низьких цін», «Аптека копійка»);
- Регіональні підрозділи групи «Подорожник» («Подорожник Київ», «Подорожник Хмельницький»);
- Мережа «Фармація» (ТОВ «Фармація Києва», «Фармація Вінниччини»);
- Компанії ПП «Соломія-Сервіс», ТОВ «Прана-Фарм», ПП «Осан» та ТОВ «Аптечне об’єднання "Біокон"».
Наразі Печерський райсуд Києва заблокував рахунки фірм-транзитерів, а апеляція у квітні 2026 року підтвердила законність цього арешту.
Мільярдні каси та прибуток у 100 тисяч гривень
Холдинг «Фармастор» є материнською структурою для цілого ряду прибуткових компаній. До прикладу, ось їх обороти за 2024 рік:
Проте фінансова звітність самого «Фармастора» показує несподівані мінуси в прибутку. Коли компанія активно виплачувала роялті за «ультразвук проти щурів», її чистий прибуток стрімко танув, попри мільярдні доходи:
- 2023 рік: Оборот — 3,69 млрд грн ➔ Прибуток — 9,6 млн грн.
- 2024 рік: Оборот — 4,24 млрд грн ➔ Прибуток упав до 2 млн грн.
- 2025 рік: Оборот — ~4,2 млрд грн ➔ Офіційний прибуток склав смішні 112 тисяч гривень.
А вже 20 червня 2025 року — буквально за кілька тижнів після старту кримінального провадження — аптечний гігант раптово додає до свого профілю нові КВЕДи: «виробництво кіно- та відеофільмів» та освітні послуги. Аналітики переконані: у такий спосіб ділки готували запасні аеродроми для виведення грошей під виглядом закупівлі «авторських прав на медіаконтент».
Сам Ігор Червоненко володіє елітною нерухомістю в історичному центрі Києва: двома квартирами на Володимирській (навпроти Софійського собору), житлом на бульварі Лесі Українки та гігантськими апартаментами на Великій Житомирській площею 344 кв. метри.
Бюджетний пиріг та старі гріхи
Кримінальний шлейф не заважає «Фармастору» активно освоювати державні кошти через систему Prozorro. Загалом компанія виграла 747 держтендерів.
У 2024 році сума її держконтрактів склала 40,8 млн грн, у 2025-му — 16 млн грн, а за перші п'ять місяців 2026 року аптекарі встигли підписати угод ще на 7,6 млн грн. Найбільшими клієнтами є державні лікарні та силовики: Київська психіатрія (25,7 млн грн), Військовий госпіталь (3,3 млн грн) та навіть Військово-медичне управління СБУ (1,4 млн грн).
Окрім «патентної справи», за холдингом тягнеться довгий список інших порушень:
- Фіктивний маркетинг: Раніше Державна фіскальна служба у межах справи № 756/16262/20 розслідувала діяльність ТОВ «Фармастор» та ТОВ «Фарма-Сіті». Їх звинувачували у використанні безтоварних операцій та фіктивних рекламних послуг для мінімізації податків на суму понад 53 млн грн (ймовірні збитки бюджету — 7,4 млн грн).
- Тіньове страхування: ТОВ «Аптека №1 Трасфарм» згадувалося в матеріалах щодо можливого ухилення від сплати податків через схеми фіктивного страхування ризиків, а також у корупційній справі посадовців КП «Київреклама».
- Рецептурний кримінал: Компанії групи неодноразово фігурували у справах щодо порушення правил торгівлі підконтрольними препаратами. В аптеці №61 у Лубнах (ТОВ «Аптека Доброго Дня») поліція зафіксувала продаж кодеїновмісних ліків без рецептів та чеків. А завідувачку полтавської аптеки №16 (ТОВ «Зірка Фармацевтики») судили за незаконний відпуск наркотичних засобів (справа № 554/5476/22), де вона визнала провину і була передана на поруки колективу.
Картельна змова та ультиматум українській фармації
Додатковим чинником тиску на бізнес-модель великих мереж стало розслідування Антимонопольного комітету України (АМКУ). Відомство відкрило провадження після офіційного звернення фармацевтичної компанії «Дарниця».
Згідно з матеріалами АМКУ, з лютого 2025 року великі аптечні мережі («Аптека Доброго Дня», «9-1-1», «Подорожник», «Бажаємо здоров’я») синхронно припинили реалізацію продукції трьох найбільших українських фармацевтичних заводів. Попит на ці ліки першої потреби з боку населення не падав, тому АМКУ розглядає дії ритейлерів як можливу антиконкурентну узгоджену змову (бойкот) з метою змусити виробників збільшити обсяги неофіційних «маркетингових бонусів» — прихованих поборів за право продавати ліки на полицях. Наразі розслідування перебуває на фінальній стадії, фігурантам загрожують великі оборотні штрафи.
Що каже захист Червоненка
Журналісти звернулися до Ігоря Червоненка з офіційним запитом про його зв'язки із Тимуром Міндічем. Проте замість відповідей по суті отримали гнівного листа від його адвокатки Ірини Костенко. Вона назвала запитання медійників «інформаційним вінегретом» та заявила, що подібні публікації руйнують ділову репутацію її клієнта та завдають йому фінансових збитків.
Тим часом у НАБУ побіжно згадують про використання українського фармбізнесу для легалізації коштів у корупційній справі щодо забудови котеджного містечка «Династія» в Козині.
До речі
У розслідуванні НАБУ та САП щодо котеджного містечка «Династія» в Козині з’явився несподіваний фігурант — український фармакологічний бізнес. Не те щоб голосно з’явився, так — побіжно згадали. Фокус детективів всеціло прикутий до корупції в «Енергоатомі», а роль фармпідприємств, через які «відмивали» кошти для найвищих посадовців держави, несправедливо залишається непоміченою.
Під час оприлюднення матеріалів «Міндічгейту» (справи щодо забудови в Козині за кошти злочинної організації Тимура Міндіча), НАБУ кількома словами згадало про схему легалізації грошей через так звану «форму-1». І дарма. Адже саме цей «умовно-білий» шлях фінансування багато пояснює, як реальний сектор економіки інтегрувався в корупційну екосистему Олексія Чернишова, Андрія Єрмака і Тимура Міндіча.
Журналісти UA.News запитали у народного депутата Ярослава Железняка, коли саме Червоненко з’явиться у реєстрах підозрюваних, нардеп Ярослав Железняк відповів обережно:
«Поки що важко сказати, чи стане він офіційним фігурантом справи «Мідас». Треба детально вивчати матеріали справи, до яких ми наразі не маємо повного доступу. Поки що ми бачили його лише на спільних фотографіях. Проте був один дивний епізод: Вася Веселий разом із Цукерманом (ключовим фігурантом справи) чомусь заходили в одну з мереж аптек. Що вони там «лікували» — питання до НАБУ».
Журналісти продовжують стежити за розвитком судових баталій навколо «мишачих патентів» та рішеннями антимонопольників.
