Дайджест подій на тиждень в Національній філармонії України
Національна філармонія України оприлюднила розклад подій на найближчий тиждень.
Колонна зала
12 травня Концерт ЕЛГАР – БРІТТЕН – рідкісна нагода почути музику, що нечасто звучить в українських програмах, але здатна торкатися найтонших струн душі. У виконанні Київського камерного оркестру під орудою Наталії Пономарчук цей вечір набуває особливої емоційної потужності – напруженої, живої, внутрішньо пульсуючої.
Відкриває програму Інтродукція та Allegro Едварда Елгара – твір, у якому струнне звучання постає прозорим і водночас насиченим. Повільний вступ дихає стриманою зосередженістю, тоді як основна частина спалахує рухом і віртуозною енергією. Тут відчувається благородна сила, що не потребує зовнішнього ефекту – вона живе в самій тканині звучання.
Варіації на тему Френка Бріджа Бенджаміна Бріттена відкривають інший, більш мінливий і психологічно загострений світ. Створені як данина поваги вчителеві, вони перетворюються на багатогранний музичний портрет, у якому кожна варіація – окремий стан: ніжність і іронія, гра і стриманість, блиск і внутрішня напруга.
Кульмінацією вечора стануть «Ілюмінації» Бріттена – вокальний цикл на тексти Артюра Рембо. Музика тут спалахує мінливими образами, у ній є і зухвалість, і вразливість, і холодна ясність, і майже нестерпна краса. Дев’ять частин – від імпульсивної «Fanfare» до розчиненого в тиші «Départ» – утримують слухача в стані загостреного слухання, на межі звуку і тиші.
Цей вечір – не лише знайомство з британською музичною традицією ХХ століття. Це досвід глибокого емоційного резонансу, коли кожен звук набуває ваги, кожна інтонація – значення, і музика продовжує бриніти в душі ще довго після того, як завмирає її останній акорд.
13 травня ТАРАНЕНКО. ДОБРА МУЗИКА. Іван Тараненко – композитор, чий професійний творчий шлях охоплює понад три десятиліття. Концерт, презентований Національним будинком музики – ювілейний і монографічний: вся програма складається винятково з доброї музики композитора.
Шевченко і давньогрецький міф, хорова молитва і гуцульський танець, камерна лірика і великий оркестр – ці, на перший погляд, строкаті теми в цілісності програми сприймаються як послідовна розмова про речі, які автора справді цікавлять. І які йому важливо озвучити саме зараз. Академічна традиція і джаз, фолк і симфонічна музика існують тут природно, в межах одного авторського світу.
Назва концерту – саме про це.
14 травня БЕТХОВЕН, СИЛЬВЕСТРОВ, ЕЛГАР. У програмі Камерного ансамблю «Київ», яку представляє Національний будинок музики, прозвучать три твори, кожен з яких втілює звучання різних століть, але всі три пов’язані між собою міцніше, ніж здається на перший погляд.
Відкриватиме вечір твір Валентина Сильвестрова «Миттєвості Моцарта», що був створений на замовлення канадського Gryphon Trio. Сильвестров у притаманному для нього дусі описує музику як «відгук і відлуння того, що вже існує», і, на переконання композитора, слухачеві необхідно дослухатися до неї, аби розчути справжнє звучання. У цьому творі Моцарт присутній саме як пам'ять про щось почуте колись і таке, що тепер поступово зникає.
Продовженням вечора стане Фортепіанний квартет, ор. 16 Людвіга ван Бетховена – твір, у якому відчувається подих віденського класицизму в його найвишуканішому вияві. Це Бетховен у моменті світлої ясності – ще до пізніх бур і драматичних зламів, але вже з тією бездоганною архітектонікою форми, що вирізняє його геній.
У другому відділі прозвучить Фортепіанний квінтет, ор. 84 Едварда Елґара – один із найпроникливіших камерних творів англійського романтика, написаний на схилі життя. Це музика приголомшливої інтимності та глибокого, майже сповідального почуття. Голоси інструментів сплітаються у щільну, тембрально багату тканину, де стримана таємничість поступається місцем широкому емоційному розгортанню, а тиха задумливість переростає у рішучу, вольову кульмінацію. Елґар створив твір, що вражає своєю щирістю та внутрішньою силою, – у ньому чути і відгомін прожитих років, і тиху радість останніх осяянь, і ту особливу красу, що народжується на межі світла й сутінків.
Тож, спробуємо упіймати невловиме.
15 травня ЖИТТЯ, ПРИСВЯЧЕНЕ МУЗИЦІ! 75 років Юрію Василевичу і 40 років Київському квартету саксофоністів – гарна нагода зібратися разом заради музики, яка об’єднує слухачів і виконавців уже не одне десятиліття. Юрій Василевич – засновник і керівник колективу, заслужений артист України, лауреат премії імені Миколи Лисенка – музикант, для якого саксофон став природним способом говорити з публікою.
Програма поєднує різні настрої та епохи. У першому відділі – твори, що звучать глибоко й зосереджено: «Осіння музика» Ганни Гаврилець, нові композиції та світові прем’єри, написані для квартету саксофоністів, зокрема, сюїта «MEMORY…» Михайла Дуліцького. Поруч – музика, яка відкривається по-новому в саксофонному звучанні, включно з інтерпретаціями Баха.
Другий відділ – більш невимушений і теплий. Тут звучать мелодії Джорджа Гершвіна, пісні The Beatles, а також твори сучасних українських авторів. Це музика, яка легко знаходить відгук і не потребує зайвих пояснень.
Це концерт, в якому не буде ювілейних формальностей, а лише вдячність і жива присутність музики тут і зараз. І будуть музиканти, які багато років грають разом і досі знаходять у цьому радість.
17 травня Програма Національного камерного ансамблю «Київські солісти» під орудою Володимира Сіренка СВІТЛО АРФИ. ВІД РАВЕЛЯ ДО ВОРЛОКА розкриває арфу як джерело світла й внутрішньої рівноваги. У виконанні Вероніки Лемішенко цей інструмент звучить то кришталево прозоро, то ніжно й сповідально, об’єднуючи різні епохи й стилі в єдину емоційну лінію.
Перший відділ репрезентує французьку традицію у всій її колористичній витонченості. Відкриває програму Інтродукція та Алегро Моріса Равеля – твір, написаний для унікального складу (арфа, флейта, кларнет і струнний квартет), який демонструє кришталеву прозорість фактури. «Танець священний і танець профанний» Клода Дебюссі – зразок концертного письма для арфи зі струнними, де архаїчна модальність сусідить із чуттєвою грацією. Вінчає блок «Фантазія» Каміля Сен-Санса, що поєднує віртуозність із середземноморською свіжістю.
В центрі другого відділу – прем’єра в Україні «Балади» американського композитора Еріка Евайзена, твору, що розкриває ліричний потенціал поєднання кларнета, арфи та струнних. Контрастом до нього стане славнозвісне Адажієтто із Симфонії № 5 Ґустава Малера – музика граничної емоційної напруги та зосередженості. Інтелектуальну вертикаль вечора підтримає Концертино Лучано Беріо – твір, що вимагає від виконавців віртуозної координації та чуття сучасної звукової матерії. Фінальною крапкою програми стане «Капріольська сюїта» Пітера Ворлока – стилізація музики епохи Відродження; шість частин сюїти підсумують панораму стилів, підпорядковану єдиному вектору – чистому й виразному світлу арфи.
«Арфами, арфами – золотими, голосними обізвалися гаї», – писав Павло Тичина. І в цій весняній музиці арфа озивається так само – як мерехтіння світла, як тихий подих вітру, як пробудження, що народжується зі звуку.
Музичний салон
16 травня Концерт ПРО ЛЮБОВ ФРАНЦУЗЬКОЮ розкриває любов у всіх її відтінках – від трепетного зізнання до нічної меланхолії – мовою вишуканої французької вокальної лірики межі ХІХ–ХХ століть, де поетичне слово нерозривно зливається з музикою.
Вечір відкриють дуети Габріеля Форе «Тут вся душа» та Поліни Віардо «Сон», продовжені імпресією ночі у музиці Ернеста Шоссона. Ліричним акцентом прозвучить знаменита «Насолода кохання» Жана-Поля-Егіде Мартіні.
Солістка Ольга Табуліна представить різні грані жіночого образу у романсах Габріеля Форе, Жюля Массне та Каміля Сен-Санса – від щирої ліричності до витонченої іронії, а мініатюри Клода Дебюссі «Романс» і «Зоряна ніч», представлені Валентиною Матюшенко, занурять у світ імпресіоністичних барв.
Твір Франсіса Пуленка «Дороги кохання», в якому любов постає як універсальна мова почуттів – проникливе підсумування вечора, сповненого світла, тіней і милозвучності французького слова.
Музичне Фоє
17 травня Екскурсія-концерт ФІЛАРМОНІЯ INSIDE – це унікальна екскурсія до Національної філармонії України – справжньої архітектурної і культурної перлини, що бачила більше, ніж будь-хто інший. Її стіни, зведені у 1882 році, пам’ятають кожен звук буремної історії міста. Вона приймала у себе Ференца Ліста, і саме тут у 1916-му вперше прозвучав легендарний «Щедрик» Леонтовича, що підкорив світ. Вона була свідком доленосних подій та бачила, як розвивалася українська культура.
Хоча життя Філармонії не завжди було легким, незважаючи на повені та війни, вона щоразу відроджувалася. Сьогодні, у своєму 162-му концертному сезоні, вона продовжує бути живим серцем музичного Києва. Це простір краси, довершених гармоній і нерозгаданих таємниць минулого, яким проведе музикознавиця Світлана Корецька та який звучатиме завдяки Тетяні Жук-Сєдовій (фортепіано, орган, клавесин).
Інформаційні ресурси Національної філармонії України
https://www.facebook.com/philukr
https://www.instagram.com/kyivphilharmonic/
https://www.youtube.com/@philukr
https://www.tiktok.com/@go.to.phil
https://www.threads.com/@kyivphilharmonic
