Ексбанкір Петро Мельник і «Чесний призов»: як окремі справи привели до масштабних обшуків у ТЦК
Масові перевірки військово-лікарських комісій та територіальних центрів комплектування в Україні наприкінці липня вийшли на новий рівень. Державне бюро розслідувань розпочало операцію «Чесний призов», у межах якої слідчі дії були заплановані більш ніж у 100 ТЦК та СП у різних регіонах країни.
Перші результати Бюро оприлюднило вже 31 липня. За даними ДБР, у межах 17 кримінальних проваджень правоохоронці провели 61 обшук, повідомили про підозру 15 особам, а двох посадовців затримали.
Після проведення основної частини обшуків слідчі перейшли до аналізу значного масиву вилучених документів та електронних носіїв. Саме цей етап може стати підставою для подальших процесуальних рішень у межах уже розпочатих проваджень.
Масштаб нинішніх перевірок важливо розглядати і в контексті окремих кримінальних історій, у яких раніше вже фігурували можливі зловживання під час проходження ВЛК, оформлення документів та виключення людей із військового обліку. Одним із таких випадків стала справа колишнього голови правління АТ «АЙБОКС БАНК» Петра Мельника.
«Справа Мельника»: як дзеркало фальсифікацій у Дніпровському ТЦК
Наразі Дніпровський районний суд Києва застосував до Мельника запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у справі, де йому інкримінують організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон та підроблення документів. Аналогічне кримінальне провадження щодо Петра Мельника розглядається у Могилів-Подільському міськрайонному суді. Паралельно у Шевченківському районному суді Києва розглядається інше провадження, пов’язане з діяльністю АТ «АЙБОКС БАНК» та операціями, які, за версією слідства, призвели до несплати 5,8 млрд грн податків.
Саме видання UA.NEWS раніше публічно викрило факти «віртуального» проходження військово-лікарської комісії та фальсифікації медичних документів у Дніпровському районному ТЦК та СП міста Києва. Як встановили слідчі, Петро Мельник виявився першою та далеко не останньою особою, яка скористалася цією нагодженою корупційною послугою.
Згідно з вилученими офіційними документами, 23 серпня 2022 року Мельник «особисто пройшов» військово-лікарську комісію під головуванням Олени Олешевко у Дніпровському ТЦК. За результатами огляду його визнали непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Проте матеріали кримінального провадження беззаперечно свідчать: у день підписання довідки ВЛК фігурант фізично перебував за тисячі кілометрів від Києва — на узбережжі Республіки Чорногорія.
Цей факт підтверджується офіційними даними Державної прикордонної служби, які детально відтворюють хронологію втечі та «телепортації» ексбанкіра:
- 8 березня 2022 року (22:42): Мельник перетнув молдовсько-український кордон через пункт пропуску «Отач – Могилів-Подільський авто» на виїзд з України. Втеча здійснювалася на автомобілі BMW X3 у компанії трьох осіб, для яких, за версією слідства, Мельник також організував безперешкодний перетин кордону.
- 19 березня 2022 року (09:52): Фігуранта зафіксували під час перетині молдовсько-румунського кордону в пункті пропуску «Леушень – Албіца авто» — цього разу вже на елітному Lexus RX 350.
- 23 серпня 2022 року: У кабінетах Дніпровського ТЦК у Києві від імені Мельника оформлюються папери ВЛК про його «непридатність».
- 26 серпня 2022 року: Всього через три дні після «очного комісування» в Києві Мельник офіційно прибуває авіарейсом із Тивата (Чорногорія) до міжнародного аеропорту Кишинева (Молдова).
Крапку в процесуальному доказуванні поставила судово-почеркознавча експертиза. Фахівці дійшли категоричного висновку: підписи від імені Мельника П.П. у картці медичного огляду ВЛК та в заяві на отримання військового квитка були банально виконані іншою особою. Цей епізод став основою для оголошення підозри за ст. 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон) та ст. 358 (підроблення документів) Кримінального кодексу України.
Казино на 29 мільярдів, «податкова діра» та провалена угода
Паралельно з мобілізаційною фальсифікацією Мельник виступає ключовим обвинуваченим у справі про масштабний «міскодинг» через АТ «АЙБОКС БАНК». За даними слідства, банківська установа під його безпосереднім керівництвом перетворилася на головний фінансовий хаб для тіньового сектору нелегальних онлайн-казино.
Схема працювала через мережу з 35 фірм-«прокладок» (серед яких ТОВ «Скорітон», «Дзега», «Кендвіт» та інші), через які правоохоронці зафіксували проходження понад 29,5 мільярда гривень. Наслідком цих махінацій стало прямо ухилення від сплати податків на астрономічну суму — 5,8 млрд грн.
Опинившись під загрозою реального терміну, Петро Мельник повністю визнав вину та пішов на угоду з прокурором Офісу Генерального прокурора. За умов цієї угоди, за завдані державі мільярдні збитки ексголову правління банку пропонували покарати... символічним штрафом у розмірі 680 тисяч гривень.
Втім, схема зі швидким відкупом провалилася у суді. Суддя Голосіївського районного суду міста Києва категорично відмовився затверджувати таку угоду, зазначивши у рішенні, що сміховинний штраф у 680 тисяч гривень абсолютно не відповідає тяжкості вчиненого злочину, не покриває завданих державі збитків та прямим чином порушує інтереси суспільства.
Як журналістські розслідування стали частиною викриттів
Викриття історії з оформленням документів ВЛК щодо Петра Мельника стало одним із конкретних прикладів можливих зловживань у системі військового обліку. UA.NEWS не обмежилося однією публікацією: редакція продовжувала збирати документи, направляти журналістські запити та звертатися до правоохоронних органів щодо обставин, які могли свідчити про порушення законодавства.
Запити надсилалися до Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, Офісу Генерального прокурора та Національної поліції. Редакція також публічно висвітлювала нові обставини, що стали відомі в межах цієї історії, зокрема дані про можливе незаконне переправлення через державний кордон та використання документів із підписами, які, за висновком експертизи, виконала інша особа.
На цьому тлі наприкінці липня ДБР розпочало масштабну операцію «Чесний призов», у межах якої слідчі дії були заплановані більш ніж у 100 ТЦК та СП. За офіційними даними Бюро, лише в межах перших 17 кримінальних проваджень було проведено 61 обшук, 15 особам повідомлено про підозру, ще двох посадовців затримали. Згодом, за інформацією ЗМІ, слідчі перейшли до аналізу значного масиву вилучених документів.
Стверджувати, що саме журналістські матеріали UA.NEWS стали причиною цієї масштабної операції, безпосередніх підстав немає. Водночас історія Петра Мельника показує, як окремі факти, що спочатку виглядають як локальний епізод, можуть вказувати на значно ширшу проблему. У цьому випадку йшлося не лише про обставини оформлення документів конкретної людини, а й про можливі механізми, які дозволяли отримувати рішення ВЛК та оформлювати виключення з військового обліку без фактичного проходження передбачених процедур.
UA.NEWS і надалі стежитиме за розглядом кримінальних проваджень, пов'язаних із Петром Мельником, а також за результатами операції «Чесний призов». Остаточну оцінку діям конкретних осіб мають надати слідство та суд. Водночас суспільно важливо, щоб розслідування не обмежувалися окремими виконавцями, якщо слідство встановить ознаки системних схем, а всі рішення щодо відповідальності ухвалювалися на підставі зібраних доказів і в межах передбачених законом процедур.
