Україна втратила третину експортних можливостей
У серпні Україна змогла експортувати близько 1,7 млн тонн аграрної продукції. Через російські удари по портах це лише близько третини від того обсягу, який країна могла б вивезти за нормальної роботи логістики.
Україна у серпні експортувала близько 1,7 млн тонн аграрної продукції. Через російські атаки на портову інфраструктуру частину вантажів довелося спрямовувати альтернативними маршрутами. У результаті фактичний обсяг експорту становив приблизно третину від потенційного. Тобто проблема зараз не у відсутності українського продовольства, а насамперед у тому, наскільки швидко його можна доставити до інших країн.
Попри складну ситуацію з логістикою, в Україні достатньо продовольства для внутрішнього споживання. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. За його словами, наразі немає підстав очікувати тривалого дефіциту основних продуктів харчування.
Продуктів для українців достатньо
Висоцький наголосив, що українське виробництво зараз дозволяє забезпечувати внутрішній ринок необхідними продуктами. «Із точки зору обсягів виробництва, які в нас є доступними, та балансів довгострокових дефіцитів наразі не передбачається за жодним із видів продукції», — сказав міністр. Тобто навіть якщо експортні можливості зараз обмежені, це не означає, що українцям не вистачатиме їжі.
За словами Висоцького, українська логістика за останні роки стала більш гнучкою. Якщо раніше значна частина товарів рухалася за довгими стандартними маршрутами, тепер бізнес дедалі частіше використовує коротші та пряміші схеми доставки.
Наприклад, продукція може йти від виробника до невеликого складу, а звідти безпосередньо до магазину. В окремих випадках склад взагалі виключають із ланцюга — товар прямує від виробника одразу до магазину. «Логістика стала більш диверсифікованою. Десь залишається класична модель «виробник – великий склад – магазин», але дедалі більше використовуються ланцюги «виробник – малий склад – магазин» або безпосередньо «виробник – магазин», — пояснив Висоцький. Такий підхід використовують не лише для української продукції. Аналогічно перебудовуються маршрути постачання імпортних товарів.
Імпортні продукти теж мають надходити без перебоїв
Окремо міністр заявив, що проблем із довгостроковими поставками імпортного продовольства наразі також не прогнозують. Причина в тому, що логістика через українські пункти пропуску продовжує працювати. Товари можуть потрапляти в Україну автомобільним, залізничним та іншими доступними маршрутами. «Логістика через пункти перетину кордону працює, тому довгострокового дефіциту імпортних продуктів наразі також не прогнозується», — зазначив Висоцький.
Це означає, що навіть за проблем із морськими шляхами Україна має інші канали для постачання продукції. Водночас альтернативна логістика зазвичай коштує дорожче. Якщо вантаж доводиться перевозити довшим маршрутом або використовувати більше проміжних ланок, це зрештою може позначитися на ціні товару.
Продукти можуть подорожчати
За оцінкою міністра, через зміну логістичних ланцюгів загальна вартість продовольства може зрости приблизно на 2,5%. Однак це лише один із чинників, який впливає на ціну продуктів. На кінцеву вартість також можуть впливати ціни на паливо, електроенергію, газ та інші енергоносії. Для аграрного сектору важливі й витрати на корми, добрива та транспортування.
Тому навіть якщо виробництво залишається стабільним, подорожчання логістики може поступово відображатися на цінниках у магазинах. При цьому Висоцький не прогнозує ситуації, за якої через проблеми з експортом або логістикою українці залишаться без основних продуктів.
Більшість продовольства Україна споживає сама
Ще одна важлива деталь — значна частина українського продовольства взагалі не призначена для експорту. За словами Висоцького, близько 70–80% продовольчої продукції, якщо не враховувати зернові та олійні культури, споживається всередині України. Тому проблеми з експортом не означають автоматично проблем із наповненням українських магазинів.
Особливо це стосується овочів так званого борщового набору. Їхнє виробництво переважно орієнтоване саме на українських споживачів, а частка експорту залишається невеликою. Іншими словами, Україна продовжує виробляти достатньо продукції для внутрішнього ринку навіть тоді, коли частина експортних маршрутів працює з обмеженнями.
Що Україна продовжує експортувати
Попри атаки на порти та складнішу логістику, український аграрний сектор не припиняє експорт. За кордон продовжують постачати широкий перелік продукції. Серед неї — крупи, заморожені продукти, цукор, олія, молочна продукція, яйця та окремі види фруктів.
Окреме значення для українського експорту мають зернові та олійні культури. Саме вони традиційно становлять значну частину аграрних поставок України на зовнішні ринки. Але тепер виробникам та експортерам доводиться враховувати постійний ризик атак на портову інфраструктуру.
Російські удари по портах можуть пошкоджувати склади, термінали та інші об'єкти, через які проходять експортні вантажі. Через це частину продукції доводиться перенаправляти іншими маршрутами.
Чому Україна не може вивозити весь можливий обсяг
Показник у 1,7 млн тонн у серпні важливий не лише сам по собі. Він показує різницю між тим, скільки Україна реально може експортувати, і тим, скільки вдається вивезти в умовах війни. Українські аграрії продовжують вирощувати продукцію, але її потрібно доставити до покупця. Якщо портова інфраструктура пошкоджена або працює з перебоями, виникає логістичне «вузьке місце». Тоді вироблена продукція може залишатися на складах довше, а її транспортування стає дорожчим і повільнішим.
Саме тому російські атаки по українських портах б'ють не лише по окремих об'єктах інфраструктури. Вони безпосередньо впливають на можливість України заробляти на експорті своєї продукції. Для аграрного сектору це особливо важливо, адже експорт дозволяє продавати надлишки врожаю за кордон, отримувати валютну виручку та підтримувати роботу фермерів і підприємств.
Що буде з продовольством в Україні
Наразі головний висновок української влади такий: довгострокового дефіциту основних продуктів харчування не очікують. Виробництва достатньо, а внутрішній ринок значною мірою забезпечується українською продукцією. Крім того, продовжують працювати канали імпорту та альтернативні маршрути доставки.
Водночас проблеми з логістикою можуть впливати на ціни. Зокрема, дорожче транспортування та зростання вартості пального й енергоносіїв можуть додавати до кінцевої ціни продуктів. Для українського агросектору головним викликом залишається саме експортна логістика.
У серпні країна змогла вивезти близько 1,7 млн тонн агропродукції, але це лише приблизно третина від потенційного обсягу. Тому чим довше Росія атакуватиме українські порти, тим більше значення матимуть альтернативні маршрути та здатність України швидко перебудовувати логістику.
3 вересня в Бориспільському районі Київської області внаслідок російської атаки постраждав чоловік. Відомо, що одна людина дістала поранення через ворожий удар.
На Хмельниччині після падіння уламків збитого російського ударного безпілотника спалахнули складські приміщення одного з підприємств. Площа пожежі становила 200 квадратних метрів, повідомив очільник ОВА Сергій Тюрін.
За минулу добу в Миколаївській області внаслідок атак російських ударних БпЛА типу Shahed пошкоджено 15 приватних будинків. Також пошкоджено будівлю соціальної сфери та три автомобілі, повідомив очільник Миколаївської ОВА Георгій Решетілов.
