Українські полярники показали величезні снігові пончики
Українські полярники поблизу станції «Академік Вернадський» сфотографували рідкісне природне явище – снігові пончики. Сніг під дією вітру та за особливих погодних умов скручується в кількашарові рулони, які іноді мають порожнину всередині та справді нагадують величезні пончики.
Незвичайне явище помітили українські дослідники, які працюють на антарктичній станції «Академік Вернадський». Фото снігових рулонів вони зробили на горі Демарія на Антарктичному континенті, навпроти острова Галіндез, де розташована станція. У Національному антарктичному науковому центрі жартома назвали ці утворення «сніговими пончиками». «Антарктика вміє "пекти" снігові пончики. До того ж – величезні», – зазначили фахівці.
Насправді це не просто грудки снігу. Такі утворення складаються з кількох шарів, які скручуються один навколо одного. Усередині сніг часто залишається пухким, тому з часом частина його може просто видуватися. Через це всередині снігового рулону іноді з’являється отвір. Саме він і робить утворення схожим на пончик.
Як утворюються снігові рулони
Для появи такого незвичайного явища потрібне дуже вдале поєднання погоди. Одного сильного вітру недостатньо. На поверхні мають бути два різні шари снігу. Нижній повинен бути підмерзлим або вкритим тонкою льодовою кіркою. Він стає своєрідною основою, по якій може рухатися верхній шар. Зверху потрібен свіжий, пухкий і вологий сніг. Важливо, щоб він не примерз до нижнього шару. Тоді вітер може зрушити його з місця і почати скручувати.
Ще одна важлива умова – температура. Вона має бути близькою до температури танення льоду, тобто трохи вище 0°С. Вітер при цьому повинен бути достатньо сильним, щоб переміщувати шматки снігу, але не настільки сильним, щоб одразу їх зруйнувати. Якщо всі умови збігаються, сніг починає котитися. Поступово він накручується шарами й утворює рулон. Цікаво, що середина такого рулону може залишатися дуже пухкою. Саме тому вітер згодом здатен видувати сніг із центру, залишаючи порожнину.
Чому пончики частіше з’являються на схилах
Найчастіше снігові рулони можна побачити на схилах. Тут їм допомагає не тільки вітер, а й сила тяжіння. Свіжий сніг легше починає рухатися вниз по схилу. Під час цього він може скручуватися і поступово набирати форму рулону. Саме такі утворення і сфотографували українські полярники неподалік станції «Академік Вернадський». «Здебільшого таке явище можна спостерігати на схилах, адже там сніг простіше скочується під дією сили тяжіння», – пояснили науковці.
Водночас для появи «снігового пончика» не обов’язково потрібен схил. Такі рулони можуть формуватися і на рівній поверхні, якщо вітер має правильну силу та напрямок. Але побачити їх усе одно непросто. Потрібно, щоб одночасно збіглися температура, вологість снігу, стан поверхні та сила вітру. Саме тому науковці називають снігові пончики досить рідкісним явищем.
Незвичайні форми снігу
Снігові рулони можуть мати різний розмір. Деякі з них складають лише кілька сантиметрів у діаметрі, тоді як великі утворення можуть перевищувати один метр. За формою вони нагадують не тільки пончики. Дослідники порівнюють їх із рулонами, сувоями або навіть тюками сіна, які лежать на полях.
Їхня форма залежить від того, як саме рухався сніг і якою була погода в момент утворення. Якщо вітер змінюється або стає надто сильним, рулон може розпастися ще до того, як стане великим. Тому для полярників зустріч із такими утвореннями – доволі незвичайна подія. Особливо цікаво, що їх вдалося зафіксувати саме поблизу української антарктичної станції.
До «Академіка Вернадського» вже приходив імператорський пінгвін
Це не перше незвичайне спостереження українських полярників останнім часом. Раніше до станції «Академік Вернадський» завітав імператорський пінгвін. Цей вид є найбільшим серед усіх пінгвінів. Імператорські пінгвіни живуть в Антарктиці, але зазвичай обирають значно холодніші райони.
Під час антарктичної зими вони можуть заходити на сотні кілометрів углиб континенту. Саме там пінгвіни створюють колонії та розмножуються в умовах сильного холоду й темряви. Район станції «Академік Вернадський» для них занадто теплий. Найближча колонія імператорських пінгвінів розташована більш ніж за 300 км від української станції.
Тому поява такого гостя біля українських полярників стала справжньою подією. А тепер дослідники отримали ще один незвичайний привід для спостережень – цього разу вже не за твариною, а за самим антарктичним снігом. Про це йдеться на сторінці Національного антарктичного наукового центру в Facebook.
Альона Шевцова модеруватиме панель про інновації у сфері платежів на MEBIS 2026 у Дубаї.
