Постраждалим від атак компаніям можуть дати державні склади
Фонд державного майна України почав перевіряти складські приміщення державних підприємств, щоб знайти площі для компаній, які втратили свої логістичні об’єкти через російські атаки. Попередньо йдеться про кілька сотень тисяч квадратних метрів, але скільки з них реально можна буде передати бізнесу, стане зрозуміло після перевірок на місцях.
Фонд держмайна розпочав аудит складських приміщень державних підприємств за дорученням уряду. Мета – визначити, які об’єкти зараз вільні або можуть бути використані для потреб приватних компаній, що постраждали від російських обстрілів.
За словами голови ФДМ Дмитра Наталухи, на папері таких площ дуже багато. Попередньо мова йде про кілька сотень тисяч квадратних метрів складських приміщень. Для бізнесу це могло б стати тимчасовим рішенням після втрати власних логістичних центрів.
Однак цифра поки що не означає, що всі ці площі можна одразу заселити товарами. Частина складів може бути зайнята, перебувати в поганому стані або мати інші обмеження. Деякі об’єкти можуть існувати лише формально, тоді як на практиці їхня площа чи стан зовсім не відповідають даним у документах. «Формально площ складів, які потенційно може використати постраждалий бізнес, дуже багато, це кілька сотень тисяч квадратних метрів. Проте в реальності це все треба фізично перевірити, визначити стан і придатність цих площ, їхню реальну фізичну доступність для передачі бізнесу. Бо на папері це одне, а в реальності може бути зовсім інакше», – пояснив Наталуха.
ФДМ перевірить склади на місцях
Наступного тижня представники Фонду держмайна планують виїхати в регіони. Там вони мають перевірити складські об’єкти, їхній технічний стан, фактичну площу та можливість використовувати їх для зберігання товарів. Окремо чиновники мають з’ясувати, які приміщення вже здаються в оренду і яка площа може бути доступною для нового користувача. Це важливо, адже навіть наявність великого складу на балансі державного підприємства ще не означає, що його можна швидко передати постраждалій компанії.
Фонд також шукає юридичний механізм, який дозволить бізнесу отримати такі приміщення. Тут є одразу кілька варіантів, але остаточного рішення поки немає. Один із варіантів – проводити аукціони на право оренди. Інший – передати об’єкти визначеній державній компанії, яка зможе потім здавати складські площі бізнесу в суборенду.
Розглядають навіть можливість символічної орендної плати – умовно, одна гривня на місяць. Такий підхід дозволив би зменшити фінансове навантаження на компанії, які вже зазнали великих збитків через російські атаки.
Водночас у ФДМ наголошують, що схема має бути прозорою. Держава не хоче створювати ситуацію, коли доступ до дешевих складських приміщень отримуватимуть окремі компанії без зрозумілих правил. «Ми розглядали можливість проведення аукціонів з продажу права оренди бізнесу, а також можливість передачі цих активів в оренду, умовно за 1 гривню на місяць, визначеній держкомпанії, яка зможе все це здавати в суборенду бізнесу. Але тут важливо не створити простір для корупції. Тож опрацьовуємо законні варіанти», – сказав Наталуха.
Чому бізнесу терміново потрібні нові склади
Потреба в таких площах виникла після серії російських атак по українській логістиці. 5 серпня Росія завдала чергового масованого удару безпілотниками та балістичними ракетами, під який потрапили, зокрема, складські та виробничі об’єкти великих компаній. Серед постраждалих опинилися «Епіцентр», Rozetka, «Нова пошта» та «Сільпо». Через атаку також була зупинена робота заводу з виробництва керамічної плитки групи «Епіцентр».
Для великих торговельних мереж склад – це фактично серце всієї системи продажів. Там зберігається товар, звідти його розподіляють по магазинах і відправляють клієнтам. Якщо такий об’єкт знищено, компанія втрачає не лише приміщення, а й величезні запаси продукції та можливість нормально працювати. Особливо складною ситуація стає для компаній, які мають сезонний товар. Якщо знищено запаси перед осіннім сезоном, бізнесу доводиться одночасно шукати нові приміщення, домовлятися з постачальниками, перебудовувати маршрути доставки та відновлювати запаси.
Російські удари по логістиці тривають не перший місяць. Ще в червні РФ атакувала логістичні центри мережі магазинів «АТБ». Під удари також потрапляли об’єкти інших відомих компаній. Серед них були, зокрема, Puma та Intertop. У Puma попереджали, що через втрату товарних запасів можуть виникнути перебої з наявністю окремих товарів.
Російські удари б’ють не лише по складах
Атаки на логістичні центри створюють проблему далеко за межами конкретного підприємства. Якщо великий склад знищено, компанія змушена шукати нове місце для товарів і фактично перебудовувати всю систему постачання. Це може впливати і на покупців. Певні товари можуть тимчасово зникати з магазинів або ставати менш доступними. Компаніям доводиться шукати альтернативні маршрути, домовлятися про нові склади та прискорювати поставки з інших країн.
Для держави це також означає додаткове навантаження. Йдеться не лише про прямі збитки бізнесу, а й про податки, робочі місця, зарплати працівників та стабільність внутрішнього ринку.
Саме тому Фонд держмайна намагається використати державну нерухомість як один із способів допомоги компаніям. Якщо вдасться швидко знайти придатні приміщення і зробити механізм передачі прозорим, бізнес зможе хоча б частково відновити роботу без багатомісячного очікування на будівництво нових складів.
Поки що остаточного переліку доступних приміщень немає. Спочатку ФДМ має перевірити об’єкти безпосередньо на місцях, визначити їхній стан та доступність, а вже після цього стане зрозуміло, скільки саме складських площ держава зможе реально запропонувати постраждалому бізнесу. Про це повідомляє голова фонду Дмитра Наталухи, який сказав під час зустрічі зі ЗМІ.
Росія скинула сім авіабомб на Суми: є загиблий і поранені.
У ніч проти 19 липня російські війська завдали балістичного удару по Києву. Внаслідок атаки загинула одна людина, ще вісім отримали поранення. Руйнування та пожежі зафіксовані одразу у п'яти районах столиці.
Протягом доби, 17 липня, російські війська завдали ударів по Харкову та ще 29 населених пунктах Харківської області. Унаслідок обстрілів загинули двоє людей, ще 18 отримали поранення, серед постраждалих — п'ятеро дітей.
