Росія б’є по українській логістиці на всіх ключових напрямках
Росія одночасно посилює удари по українських портах, залізниці та прикордонній інфраструктурі. Про наслідки атак і проблеми з транспортною логістикою міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Микола Калашник розповів представникам 27 країн та п’яти міжнародних організацій.
Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Микола Калашник провів брифінг для представників 27 країн і п’яти міжнародних організацій. Головною темою стала робота української транспортної системи на тлі посилення російських атак.
Калашник зазначив, що російські удари дедалі більше спрямовані не на один окремий вид транспорту, а одразу на основні маршрути, якими Україна перевозить людей і вантажі та здійснює експорт та імпорт. «Останні удари показують чітку тенденцію: Росія одночасно атакує морські порти, цивільні судна, залізницю та прикордонну інфраструктуру. Фактично — всі основні маршрути, якими Україна забезпечує експорт, імпорт, пасажирські та вантажні перевезення», — заявив Калашник.
Під найбільшим тиском опинилися порти
Окремо міністр розповів про ситуацію на морі. За його словами, через регулярні російські атаки з 22 липня фактично зупинилося судноплавство через порти Великої Одеси. За даними Калашника, лише протягом 2026 року зафіксували 198 атак на портову інфраструктуру. Ще 95 атак були спрямовані на судна в портах, а 69 — на судна в морському коридорі.
За один місяць російські війська атакували 28 цивільних торговельних суден у портах Великої Одеси та поблизу українського узбережжя. Це створює проблеми не лише для української транспортної системи. Через українські порти проходять міжнародні вантажі, а морські маршрути мають важливе значення для експорту української аграрної продукції. Саме тому атаки на порти можуть впливати і на іноземних перевізників, і на компанії, які працюють з українськими товарами.
Росія регулярно атакує залізницю
Ще одним важливим напрямком залишається залізниця. Російські війська систематично б'ють по об'єктах «Укрзалізниці», намагаючись пошкодити інфраструктуру, від якої залежить перевезення пасажирів і вантажів. Від початку повномасштабного вторгнення зафіксували 6125 атак на залізничну інфраструктуру. Понад 1500 таких атак припали на 2026 рік.
За цей час пошкоджено 509 локомотивів та 249 вагонів. Попри це залізниця продовжує працювати. «Укрзалізниця» забезпечує як пасажирські перевезення, так і доставку вантажів, хоча після російських ударів окремі ділянки та об'єкти доводиться швидко відновлювати.
Калашник зазначив, що Україна окремо звернулася до міжнародних партнерів із проханням допомогти з локомотивами. Вони потрібні для того, щоб залізнична система могла продовжувати працювати навіть після нових атак.
Росія б'є і по пунктах пропуску
Ще одна проблема — атаки на прикордонну інфраструктуру. За останній тиждень Росія чотири рази атакувала пункти пропуску на півдні України. На кордоні з Молдовою було пошкоджено пункт пропуску «Виноградівка — Вулканешти». Інфраструктуру пункту «Табаки — Мирне» повністю зруйнували.
Також російські війська атакували сервісну зону біля пункту «Рені — Джюрджюлешть». Там постраждали вантажівки, зокрема автомобілі іноземних перевізників. На кордоні з Румунією під удар потрапив пункт пропуску «Орлівка — Ісакча». Через такі атаки виникають проблеми для водіїв, перевізників і компаній, які використовують ці маршрути. Крім того, пошкодження пунктів пропуску можуть уповільнювати рух вантажів між Україною та країнами Європейського Союзу.
Україна хоче створити резерв обладнання
За словами Калашника, після російських ударів пошкоджені пункти пропуску вдавалося відновлювати в аварійному режимі. На це зазвичай потрібно було від 24 до 48 годин. Однак влада хоче перейти від реагування після атаки до попередньої підготовки.
Йдеться про створення запасу мобільної інфраструктури та обладнання, яке можна буде швидко привезти на пошкоджений об'єкт і розгорнути там. «Зараз маємо заздалегідь формувати резерв мобільної інфраструктури та обладнання, який можна одразу розгортати на місці пошкоджень», — наголосив Калашник. Такий підхід має дозволити швидше відновлювати роботу транспортних маршрутів після нових атак.
Україна також працює із сусідніми державами над альтернативними маршрутами. Якщо один пункт пропуску або транспортний напрямок пошкоджений, вантажі та транспорт мають отримувати можливість швидко перейти на інший маршрут. «Паралельно працюємо із сусідніми державами над використанням інфраструктури суміжної сторони та швидким перенаправленням транспортних потоків», — повідомив міністр.
Україна просить допомоги у партнерів
Калашник також закликав міжнародних партнерів долучатися до нового Фонду підтримки транспорту, який адмініструє Литва. Через цей механізм країни-партнери можуть спрямовувати гроші на конкретні потреби української транспортної системи.
Це може бути обладнання, мобільна інфраструктура, допомога у відновленні пошкоджених об'єктів та інші рішення, необхідні для того, щоб транспорт продовжував працювати під час війни. Для України така підтримка важлива, оскільки транспортна система фактично працює в умовах постійних атак. Її завдання — не лише перевозити пасажирів і вантажі, а й підтримувати роботу економіки та забезпечувати зв'язок України з міжнародними ринками.
Удари РФ уже впливають на інші країни
Калашник наголосив, що наслідки російських атак виходять далеко за межі України. У пошкоджених українських портах перебувають іноземні судна. На прикордонних пунктах працюють іноземні перевізники. Українські вантажі далі прямують європейськими маршрутами, а аграрну продукцію Україна експортує до більш ніж 55 країн світу. «Російські удари по українській логістиці вже мають прямий вплив за межами України. Це іноземні судна в наших портах, іноземні перевізники на пунктах пропуску, вантажі, що йдуть європейськими маршрутами, та український аграрний експорт до понад 55 країн світу», — підкреслив міністр.
За його словами, тому Україна одночасно працює у кількох напрямках: відновлює пошкоджені об'єкти, створює резерв обладнання, шукає додаткові локомотиви та готує альтернативні транспортні маршрути. Таким чином, Росія намагається створювати проблеми для української логістики одразу на кількох рівнях — на морі, залізниці та кордоні. Україна, зі свого боку, намагається зробити транспортну систему стійкішою, щоб навіть після нових ударів перевезення можна було швидко відновлювати та перенаправляти. Про це Калашник повідомив у Телеграмі.
Російська армія протягом доби атакувала українські міста та села дронами, артилерією й авіацією. За наведеними оперативними даними, загинули щонайменше троє людей, ще понад 75 постраждали, серед них є діти.
