Росія тисне на Костянтинівку КАБами та піхотою
Оборона Костянтинівки на Донеччині тривала досить довго, але зараз ситуація для українських військових стає дедалі складнішою. Росія тисне не лише піхотою, а й масовано використовує керовані авіабомби, проти яких Україні поки важко знайти ефективну відповідь. Військовий оглядач Василь Пехньо вважає, що оборона міста поступово наближається до завершення.
За словами Василя Пехньо, у нинішній ситуації важливо дивитися не лише на те, як довго українські військові можуть утримувати конкретне місто. Головне питання — яку користь дає ця оборона і якою ціною вона обходиться.
Якщо утримання певної ділянки фронту починає приносити більше втрат, ніж користі, командування має оцінювати доцільність подальшої оборони. Саме така ситуація, на думку оглядача, зараз складається навколо Костянтинівки.
Росія тисне піхотою і КАБами
Пехньо зазначив, що для України сьогодні особливо важливо берегти особовий склад. Водночас російська армія має можливість кидати на окремі ділянки фронту значну кількість піхоти.
Російські військові намагаються проникати в міста, ховатися у зруйнованих будинках, підвалах та інших укриттях. Паралельно окупанти використовують авіацію і масовано б'ють керованими авіабомбами. «Це цілком очевидна реальність. Треба бути максимально інфантильним для того, щоб думати, що це реалістично. Чому це неможливо? Тому що росіяни, окрім того, що мають значні переваги в особовому складі, що дозволяє їм у великій кількості піхоти розосереджуватися по містах, ховатися в укриттях, в руїнах будинків чи підвалах, ще й мають авіацію. Вона дозволяє фактично безперешкодно завдавати ударів великою кількістю КАБів», — пояснив військовий оглядач.
За його словами, небезпека КАБів часто недооцінюється людьми, які перебувають далеко від лінії фронту. Для прифронтових міст ці бомби можуть бути навіть серйознішою проблемою, ніж балістичні ракети. Пехньо навів для порівняння дані про російське виробництво балістики. За інформацією української розвідки, Росія може виробляти близько 100–105 балістичних ракет на місяць.
Навіть якщо уявити, що всі вони будуть спрямовані на Київ, за словами оглядача, масштаби потенційних руйнувань усе одно не можна напряму порівнювати з тим, що КАБи роблять із прифронтовими містами. «Це все одно не буде навіть приблизно тим рівнем загроз або руйнувань, які несуть КАБи для прифронтових територій і міст типу Суми, Харків, Запоріжжя чи Дніпро», — наголосив Пехньо.
Скільки вибухівки несуть КАБи
Військовий оглядач також порівняв бойову частину керованої авіабомби КАБ-500 і балістичної ракети «Іскандер». За його словами, маса бойової частини КАБ-500 становить близько 300 кілограмів, тоді як у «Іскандера» — близько 450 кілограмів. Тобто одна така ракета за потужністю бойової частини приблизно відповідає півтора КАБу. Але головна проблема, як зазначив Пехньо, полягає в кількості авіабомб. Росія може скидати на лінії бойового зіткнення сотні КАБів щодня.
«Нам теж немає чим проти них боротися. Ми недооцінюємо загрози й можливості ворога, які називаються керованим авіаційним озброєнням, коли він здійснює скиди КАБами по 250–300 штук щодоби, зокрема і на Костянтинівку», — сказав він. За словами оглядача, тому вимоги просто «забетонувати» певні ділянки фронту не вирішують проблему. «Ті, хто говорить, що потрібно було "забетонувати" певні ділянки фронту, просто скажіть, як це зробити, якщо у нас немає можливості збивати носії російських КАБів?» — зазначив Пехньо.
Що відбувається з обороною Костянтинівки
Пехньо вважає, що українська оборона Костянтинівки поступово наближається до завершення. Водночас він наголосив, що це не означає раптового падіння міста. За його словами, Костянтинівка трималася досить довго. За цей час російська армія зазнала значних втрат особового складу. «У нас, на жаль, не буде можливості їх вічно утримувати, доки росіяни мають змогу скидати КАБи. От такий сценарій зараз розгортається із Костянтинівкою. Не можна сказати, що він неочікуваний або катастрофічно швидкий», — сказав військовий оглядач.
Він порівняв ситуацію з випадками, коли російські війська швидко захоплювали населені пункти. На його думку, значно гіршим сценарієм є саме стрімке падіння оборони, коли місто або важлива позиція втрачається за лічені тижні. Паралельно із ситуацією біля Костянтинівки змінюється обстановка і на інших ділянках Донеччини.
Пехньо повідомив, що завершилася оборона Родинського на Добропільському напрямку. Російські війська вже рухаються у бік крайньої лінії оборони, яка проходить біля Добропілля, зокрема в районі Білицького та Водянського.
Чи може ситуація змінитися
За словами Пехньо, російські війська поки продовжують просуватися і, ймовірно, намагатимуться робити це далі. Водночас результат залежатиме від кількох факторів. Один із головних — чи зможе Україна ефективніше протидіяти російським КАБам та безпілотникам середньої дальності, які використовуються поблизу лінії фронту. Також важливо, чи зможуть українські фахівці масштабувати нові військові технології та наскільки великою буде можлива нова мобілізація в Росії.
Ще одним фактором може стати посилення української авіації. Україна продовжує працювати над міжнародними домовленостями та очікує на появу винищувачів Gripen. Пехньо вважає, що ці літаки не зможуть повністю вирішити проблему російських авіабомб, але можуть створити для російської авіації додаткову загрозу.
Якщо Україна отримає більше можливостей для боротьби з російськими літаками та носіями КАБів, це може змінити ситуацію на фронті. Тоді, на думку оглядача, українським військовим буде простіше обороняти такі міста, як Костянтинівка, Дружківка, Слов'янськ, Краматорськ, Лиман і Куп'янськ. Поки ж головна проблема залишається незмінною: російська армія має можливість масовано використовувати КАБи, а Україна не має достатньо засобів, щоб системно знищувати літаки, які їх запускають. Про це в етері 24 Каналу зазначив військовий оглядач Василь Пехньо.
У Росії керівників підприємств, бухгалтерів і кадровиківпочали готувати до виконання обов'язків, пов'язаних із мобілізацією працівників.
Федеральна податкова служба Росії почаламасову розсилку повідомлень громадянам працездатного віку, які не мають офіційних доходів, але здійснюють великі покупки. Податківці намагаються виявити можливі приховані джерела прибутків на тлі зростання бюджетного дефіциту.
У Росії абітурієнтам пообіцяливступ до кіноінституту в обмін на контракт із Міноборони.
