Від Дугіної до Чайка: найгучніші замахи на російських генералів та пропагандистів у тилу РФ
03 Серпня 2026 19:30Вибух у московському ресторані Balzi Rossi, де нібито святкували день народження головнокомандувача Повітряно-космічних сил РФ Олександра Чайка, став одним із найбільш резонансних інцидентів у російській столиці від початку повномасштабної війни.
Якщо версія про замах підтвердиться, це означатиме, що кампанія атак проти російських військових і пропагандистів виходить на новий рівень.
Про найгучніші замахи в російському тилу та про те, чому відсутність гарантій безпеки навіть у центрі Москви провокує протистояння армії та спецслужб у Росії – в огляді UA.News.
Вибух у центрі Москви: замах на Олександра Чайка
1 серпня 2026 року в ресторані Balzi Rossi на Кудринській площі в Москві пролунав вибух. Ймовірною ціллю якого був головнокомандувач Повітряно-космічних сил РФ Олександр Чайко, 55-річчя якого святкували у цьому ресторані. Від вибуху загинули п'ятеро осіб, ще близько 15-ти були поранені.
Російські правоохоронці утримуються від офіційних заяв про інцидент, а тому невідомо, хто саме загинув та був поранений. Водночас телеграм-канали повідомляють, що на ювілей Чайка зібралися високопосадовці ФСБ РФ, Міноборони, а також депутати та чиновники.
Пізніше слідчі повідомили, що біля входу до ресторану спрацював саморобний вибуховий пристрій. До приміщення його намагалася пронести жінка, проте її не пустив охоронець, який вирішив її оглянути. Після цього стався вибух, еквівалентний кілограму тротилу. Сам пристрій був начинений уражальними елементами. Кур’єрка, ймовірно, не знала про вміст пакунка. Її використали «втемну», а саму бомбу підірвали дистанційно. Відомо також, що вибухівка спрацювала саме в той час, коли на бенкет прибули високопосадовці з військового командування РФ.
Від початку повномасштабної війни Олександр Чайко став одним із найбільш високопоставлених генералів, яких намагалися ліквідувати на території РФ. Він обіймає посаду головнокомандувача Повітряно-космічних сил з травня 2026 року, має звання «Героя Росії», до цього командував наступальною операцією РФ на Київ у 2022 році та військовою операцією в Сирії. Олександра Чайка звинувачують у масових воєнних злочинах в Україні.
Хоча про загиблих серед генералітету не повідомлялося, російські ЗМІ припустили, що під час вибуху могла постраждати донька головнокомандувача – Марія Чайко. Центральні телеканали розповідали про інцидент в центрі Москви як про незначну подію, пов'язану із вибухом газу. Версію про можливий замах на генерала не згадували.
По дорозі у Підмосков’ї: вбивство Дар'ї Дугіної
20 серпня 2022 року у Підмосков'ї на Можайському шосе біля селища Великі Вяземи на ходу вибухнув автомобіль Toyota Land Cruiser, який їхав з фестивалю «Традиція». За кермом авто була 29-річна Дар'я Дугіна, дочка Олександра Дугіна, соратника Путіна та одного з головних ідеологів «русского мира». Багато експертів припускали, що справжньою ціллю міг бути сам Дугін, але в останній момент він пересів до іншого автомобіля.
За даними слідства, вибухівку заклали під машину. Менш ніж за дві доби в ФСБ заявили про розкриття злочину. У замаху звинуватили українку Наталію Вовк та спецслужби України. Офіційний Київ ці звинувачення відкинув.
На похороні Дар’ї Дугіної голова ЛДПР Леонід Слуцький завершив свою промову гаслом: «Одна країна, один президент, одна перемога». Що майже дослівно відтворювало поширене у нацистській Німеччині: «Один народ, один рейх, один фюрер». Це викликало політичний скандал, а також посилило альтернативні версії про внутрішню боротьбу російських силовиків або діяльність антипутінського підпілля.
Власний бюст з вибухівкою: смерть Владлена Татарського
2 квітня 2023 року у Санкт-Петербурзі від вибуху загинув Владлен Татарський (Максим Фомін), бойовик «ЛДНР» та пропагандист з оточення засновника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина. Під час «творчої зустрічі» в кафе йому вручили його власний бюст, в якому був схований вибуховий пристрій. Напередодні Татарський анонсував масштабні події в Росії і в черговий раз закликав не стримуватися та знищити Україну.
Вже наступного дня і без жодних доказів Кремль почав покладати відповідальність за вбивство «z-воєнкора» на українські спецслужби. У Києві не взяли на себе відповідальності за інцидент та відповіли, що «павуки поїдають один одного в банці».
Було затримано підозрювану Дар'ю Трепову, яку у РФ засудили до 27 років позбавлення волі.
Частина російських діячів, зокрема Євген Пригожин, не виключала інших версій, зокрема боротьби між внутрішньоросійськими радикальними групами.
Автомобіль перевернуло: замах на Прилєпіна
6 травня 2023 року у Нижньогородській області на міні підірвався автомобіль пропагандиста та бойовика Захара Прилєпіна. У січні 2023 року він уклав контракт з Росгвардією та як найманець поїхав на фронт в Україну. Замах стався, коли пропагандист повертався із зони бойових дій. Від вибуху його автомобіль перевернуло і розірвало навпіл. Прилєпін отримав тяжкі поранення ніг, але вижив. Загинув його водій та охоронець Олександр Шубін.
У МВС Росії кваліфікували вибух як «теракт» та звітували про затримання його виконавця – уродженця Донецької області Олександра Пермякова, якого нібито завербували українські спецслужби. За даними російських ЗМІ, Пермяков раніше воював у складі угруповань донецьких бойовиків. Його засудили до довічного ув'язнення.
Відповідальність за замах на Захара Прилєпіна офіційно взяв на себе партизанський рух «Атеш». Там пропагандиста назвали одним із основних ідеологів «русского мира» та винуватцем розпалювання війни.
Вибухівка в самокаті: ліквідація Ігоря Кирилова
17 грудня 2024 року на Рязанському проспекті в Москві біля власного будинку загинули начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту РФ генерал-лейтенант Ігор Кирилов та його помічник. Вибухівку заховали в електросамокаті та підірвали, коли ті заходили в під’їзд багатоповерхівки.
«Кирилов був воєнним злочинцем й абсолютно законною ціллю, оскільки віддавав накази застосовувати заборонену хімічну зброю проти українських військових», — прокоментували вибух в СБУ.
Раніше західні союзники України дійшли висновку, що окупанти використали отруйну речовину хлорпікрин проти українських військових на східному і південному фронтах. Ігор Кирилов був відповідальним за накази щодо застосування цієї хімічної зброї.
У ФСБ Росії звітували про затримання нібито виконавця вбивства російського генерала. Ним виявився громадянин Узбекистану, якого російські спецслужби звинуватили у зв'язках з Україною.
Вибух у Балашисі: смерть Ярослава Москалика
25 квітня 2025 року у передмісті Москви — у Балашисі — вибухнув Volkswagen Golf, в якому перебував генерал-лейтенант Ярослав Москалик, заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу РФ. За даними слідства, спрацювала саморобна вибухівка.
В ФСБ заявили про затримання підозрюваного та звинуватили українські спецслужби.
Знищення Москалика викликало хвилювання серед російського командування, оскільки той, хоча й був десятим знищеним генералом від початку вторгнення Росії в Україну, але першим — вбитим у тилу. До того російські командувачі здебільшого гинули у безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення. Оскільки на початку вторгнення перебували безпосередньо на фронті, намагаючись прискорити ухвалення рішень. З розгортанням війни російські генерали також почали гинути від наведених ударів артилерії великої дальності – це озброєння Україна отримала від союзників.
Ще одна ціль: Володимир Алексєєв
6 лютого 2026 року в Москві невідомий намагався застрелити заступника начальника Головного управління Генштабу (ГРУ) Міноборони РФ Володимира Алексєєва. Той вижив, але був у реанімації у важкому стані. Слідчий комітет РФ звинуватив у замаху українську Службу безпеки та заявив, що затримано двох підозрюваних, які визнали свою провину.
Володимир Алексєєв відповідав за підготовку даних для ударів по цивільних об'єктах в Україні, а також за організацію так званого референдуму в Херсонській області. У травні 2022 року саме Алексєєв був старшим представником російської сторони на перемовинах у Маріуполі під час виходу гарнізону з території заводу «Азовсталь».
Водночас західні ЗМІ писали, що замах на Алексєєва могли організувати самі росіяни, оскільки він був задіяний у придушенні бунту Євгенія Пригожина.
Замахи в тилу: страх російських спецслужбістів та військових
З 2024 року високопоставлені російські офіцери настільки часто наражалися на сплановані замахи у тилу, що це спровокувало конфлікт між представниками силових структур РФ. У грудні 2025 року російські ЗМІ повідомили, що на засіданні з питань безпеки посварилися начальник Генерального штабу Валерій Герасимов, директор ФСБ Олександр Бортніков і начальник Росгвардії Віктор Золотов.
Очільники силових відомств перекладали один на одного відповідальність за провали системи безпеки. При цьому військові дорікнули спецслужбістам, що ті нездатні виявити планування замахів та запобігти їм. Також скаржилися на брак охоронців для фізичного захисту офіцерів у тилу. Спецслужби пояснили, що через брак ресурсів неможливо системно попереджати такі напади навіть у Москві.
