Зупинка портів обвалила ціни на зерно та зірвала плани РФ, — розвідка
Зупинка основних терміналів Азово-Чорноморського басейну, на які припадає 88% морського експорту зерна з Росії, спричинило різке падіння закупівельних цін та зрив експортних планів країни.
За даними розвідки, за тиждень пшениця четвертого класу на півдні Росії подешевшала на 19% — до 8,9–10 тис. рублів за тонну, або близько $105–120. Водночас прогноз експорту на серпень скоротили з 3,1 млн тонн до 1,8 млн тонн.
Падіння вартості зерна вже поширилося за межі південних регіонів Росії:
- у центральній частині країни зерно подешевшало приблизно на 8%;
- у Поволжі ціни знизилися на 3%;
- вартість доставки автотранспортом до глибоководних портів впала на 10,4% — до 12 тис. рублів за тонну, або близько $140–145.
Очікується, що врожай зернових у Росії у 2026 році може сягнути 140 млн тонн. Водночас прогноз експорту пшениці у сезоні 2026/2027 років знизили до 44,6 млн тонн.
Це створює ризик накопичення непроданого зерна на елеваторах, збільшення витрат на його зберігання та вимушеного продажу за заниженими цінами. Найбільше проблеми можуть зачепити господарства, які мають обмежені складські потужності.
Проблеми виникають і з експортними цінами. Із 11 до 18 серпня пшениця у Новоросійську подешевшала на $6 — до $215 за тонну FOB.
Водночас ціни на аналогічну продукцію в інших регіонах зростали: на Балтиці вони досягли $255 за тонну, американська пшениця коштувала $283, а румунська — $268 за тонну.
Низька ціна російського зерна вже не компенсує обмежений доступ до портів і підштовхує імпортерів шукати альтернативних постачальників.
Швидко перенаправити експортні потоки Росія не зможе. За даними СЗР, балтійські порти здатні прийняти не більш як 20% втраченого обсягу.
Крім того, Каспійський регіон і Далекий Схід не мають необхідної інфраструктури, а сухопутний транзит через Азербайджан до Вірменії становить лише 43 тис. тонн.
Власники зупинених терміналів щомісяця втрачають $50–70 млн. Фінансовий тиск особливо відчутний для закредитованих агропідприємств.
Через дефіцит обігових коштів господарства можуть зіткнутися з проблемами під час закупівлі насіння, добрив і пального, що створює загрозу для озимої посівної.
У СЗР зазначають, що навіть часткове відновлення роботи портів не дозволить швидко повернути колишні обсяги експорту. Причинами називають високі страхові премії та небажання судновласників заходити до російських чорноморських портів.
Порт Туапсе може перетворитися на вразливе вузьке місце всієї системи, через що Росія ризикує втратити частину зовнішніх ринків надовго або навіть назавжди.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗР).
Російські удари по українських портах і проблеми з морським експортом можуть поставити під загрозу не лише цьогорічні поставки зерна, а й посівну кампанію 2027 року. Через труднощі з реалізацією врожаю аграрії ризикують залишитися без достатніх коштів на насіння, добрива, пальне та інші необхідні ресурси.
Українські атаки морськими та повітряними дронами на чорноморські порти Росії, держави-агресора, суттєво порушили відвантаження зерна та нафти. Найбільше постраждав Новоросійськ — найбільший російський порт за обсягом вантажообігу, через який проходить до третини експорту зерна з Росії.
