22 серпня 2026 — День пам’яті жертв насильства через релігію та переконання

Міжнародний день пам’яті жертв актів насильства на ґрунті релігії або переконань офіційно з’явився у календарі ООН у 2019 році. 28 травня 2019 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію A/RES/73/296, якою встановила 22 серпня як міжнародний день пам’яті жертв такого насильства. Рішення ухвалили без голосування. До Генеральної асамблеї з відповідною ініціативою звернулися Бразилія, Канада, Єгипет, Ірак, Йорданія, Нігерія, Пакистан, Польща та США.

Причиною для запровадження дня стало занепокоєння через численні випадки нападів на людей і релігійні громади. ООН наголошувала, що насильство через релігію або переконання продовжує відбуватися в різних частинах світу, а в деяких випадках такі злочини мають міжнародний характер. При цьому ООН окремо підкреслює: тероризм і насильницький екстремізм не можна пов’язувати з якоюсь конкретною релігією, національністю чи цивілізацією. Відповідальність за злочини несуть ті, хто їх скоює, а не всі представники певної віри.

Чому саме 22 серпня

Дата 22 серпня має особливе місце в системі міжнародних пам’ятних дат ООН. Вона йде одразу після 21 серпня — Міжнародного дня пам’яті та вшанування жертв тероризму. Таким чином, два дні поспіль присвячені пам’яті людей, які постраждали від різних форм насильства. ООН наголошує, що жертвами релігійного насильства можуть бути не лише окремі люди. Напади також спрямовують на їхні будинки, підприємства, школи, культурні центри та місця богослужіння. Окремо в резолюції засуджуються атаки на релігійні споруди, святині та інші місця, важливі для громад.

Тому цей день стосується не лише людей, яких убили або фізично травмували. Він також нагадує про тих, хто був змушений залишити домівку, втратив майно або став жертвою погроз і переслідувань через свою віру чи переконання.

Навіщо потрібен цей день

Головна мета дати — не просто згадати загиблих. ООН використовує такі міжнародні дні, щоб привертати увагу до проблеми, говорити про права людини та спонукати держави й суспільство до конкретних дій. У випадку 22 серпня йдеться передусім про право людини вільно обирати свою релігію або переконання. Це право закріплене у статті 18 Загальної декларації прав людини. Свобода релігії та переконань пов’язана також зі свободою думки, слова, мирних зібрань та об’єднань.

ООН закликає держави захищати релігійні меншини та не допускати дискримінації. Важливими інструментами вважають законодавство проти злочинів на ґрунті ненависті, освіту у сфері прав людини та діалог між різними релігійними й культурними громадами. Окремо наголошується на необхідності допомагати самим постраждалим та їхнім родинам. У резолюції ООН прямо йдеться про важливість належної підтримки жертв насильства через релігію або переконання відповідно до законодавства.

Які події згадують у цей день

Проблема релігійного насильства стосується багатьох країн і різних релігійних громад. В ООН наводили приклади нападів на синагоги, мечеті та церкви, а також переслідування цілих громад. Серед відомих трагедій згадували напади на місця поклоніння у Новій Зеландії, Шрі-Ланці та США.

У 2019 році, коли день відзначали вперше, тодішній генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш звертав увагу на те, що люди в різних країнах ставали мішенями лише через те, у що вони вірили. Він наголошував, що напади на релігійні громади є не тільки злочинами проти конкретних людей, а й ударом по принципах мирного співіснування. Сьогодні проблема не обмежується фізичним насильством. У повідомленні генерального секретаря ООН до дня у 2026 році зазначається, що релігійна ворожнеча поширюється також онлайн. Люди можуть ставати жертвами цькування, мови ненависті та переслідувань у соціальних мережах.

Як відзначають 22 серпня

Це не святковий день у звичному розумінні. Його проводять передусім як день пам’яті, привернення уваги та розмови про права людини. У різних країнах і організаціях можуть проводити пам’ятні заходи, дискусії, конференції, міжрелігійні зустрічі та освітні події. Представники різних громад можуть разом згадувати жертв насильства та говорити про те, як запобігати новим випадкам переслідувань.

Особливе значення має міжрелігійний діалог. ООН вважає, що відкритий і поважний діалог між людьми різних релігій та культур може допомагати протидіяти релігійній ненависті, дискримінації та насильству. Також цього дня можна просто вшанувати пам’ять загиблих, розповісти про історії жертв переслідувань, підтримати людей, які постраждали від дискримінації, або долучитися до освітніх заходів.

Цікаві факти про 22 серпня

• Міжнародний день започаткувала ООН у 2019 році. Його встановили резолюцією Генеральної асамблеї A/RES/73/296.
• 22 серпня — не єдиний день ООН, пов’язаний із цією темою. Напередодні, 21 серпня, відзначають Міжнародний день пам’яті та вшанування жертв тероризму.
• День стосується не лише релігійних меншин. Йдеться про будь-яких людей, які стали жертвами насильства через їхню релігію або переконання.
• Під захистом мають бути не тільки самі люди. ООН також засуджує напади на будинки, школи, культурні центри, підприємства та місця поклоніння.
• ООН підкреслює, що боротьба з релігійною нетерпимістю пов’язана з ширшим захистом свободи думки, совісті, слова та мирних зібрань.
• У 2026 році генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав уряди притягувати винних до відповідальності, протидіяти дискримінації та мові ненависті, а релігійних лідерів — відкрито виступати проти насильства. 

Що означає цей день для України

Для України тема свободи віросповідання та захисту релігійних громад має особливе значення в умовах повномасштабної війни. Однак Міжнародний день 22 серпня не присвячений якійсь одній країні чи конкретній релігії. Його головна ідея універсальна: людина не повинна ставати мішенню для насильства через те, у що вона вірить або яких переконань дотримується.

Саме тому 22 серпня — це насамперед день пам’яті про жертв і нагадування про відповідальність держави та суспільства. Як наголошує ООН, коли переслідують одну групу людей, під загрозою зрештою опиняються всі. У своєму зверненні 2026 року Гутерреш закликав будувати суспільства, де люди різних віросповідань можуть жити та молитися без страху.