Автор колонки закликав оцінювати наслідки масових весіль у штаті Кано
Влада штату Кано на північному заході Нігерії у серпні підтримала 1 500 пар у межах програми масових весіль Auren Gata. Її учасниками переважно стали люди з низькими доходами та представники вразливих груп, зокрема вдови й розлучені жінки. Як пише Premium Times Nigeria, окрім церемонії, програма передбачала обов’язкове консультування й медичний скринінг, а також допомогу, пов’язану з посагом, підтримку бізнесу та побутові речі, зокрема ліжка й матраци.
Уряд штату представив ініціативу як соціальну програму, покликану зменшити економічні бар’єри для укладення шлюбу, відновити гідність учасників і зміцнити стабільність сімей. Автор колонки Ісмаїл Ахмед вважає, що її ефективність слід оцінювати не лише за кількістю проведених церемоній, а й за довгостроковим добробутом створених сімей.
Дискусія про пріоритети
Прихильники масових весіль називають їх культурно прийнятною підтримкою для людей, яким складно оплатити витрати на шлюб. Критики, за викладом автора, порушують питання про використання державних ресурсів на тлі безробіття, проблем у сфері охорони здоров’я, недоїдання та великої кількості дітей, які не відвідують школу.
У матеріалі зазначено, що в окремих районах Кано показник материнської смертності перевищує 1 000 випадків на 100 000 живонароджень. Також штат має одну з найбільших у країні кількість дітей, які не навчаються у школі.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Ахмед застерігає від висновку, що масові весілля самі по собі створюють бідність, адже багато учасників уже перебувають у складному економічному становищі. Водночас, на думку автора, сама церемонія, надання меблів або збереження шлюбу ще не доводять поліпшення добробуту родини.
Потреба в тривалому оцінюванні
Сучасна державна програма масових весіль у Кано діє з 2012 року. Тоді в урядовій церемонії взяли участь 100 вдів і розлучених жінок. Наступні великі етапи охопили 1 500 пар у 2019 році, близько 1 800 пар у 2023-му та ще 1 500 пар у 2026-му. Подібні програми проводили також штати Кеббі та Замфара.
У дослідженні 2015 року опитали 200 жінок, випадково відібраних із перших 350 учасниць програми 2012 року, а також шістьох посадовців ради Hisbah. Автори дослідження повідомили про загальне схвалення ініціативи та сприйняті економічні переваги. Водночас 43% опитаних назвали невиконання чоловіками обов’язків щодо харчування, житла й освіти дітей важливим чинником розпаду шлюбу.
Автор колонки пропонує відстежувати, чи залишаються сім’ї безпечними та економічно стійкими, чи зростають доходи й продовольча безпека, чи виживають профінансовані підприємства, а також чи зберігають жінки контроль над отриманими коштами. Серед інших показників він називає реєстрацію народження дітей, вакцинацію та навчання у школі.
