Буддійські храми Японії інвестують пожертви на тлі інфляції та спаду доходів
Буддійські храми в Японії дедалі частіше вкладають пожертви у фінансові інструменти, намагаючись покрити витрати на утримання старих будівель на тлі інфляції, скорочення кількості вірян і падіння доходів від похоронних послуг. Про це повідомляє The Japan Times.
Буддійський священник у п’ятому поколінні Кокьо Йонета з храму Конго-дзі в невеликому містечку на Хоккайдо вирішив інвестувати кошти, які вже пожертвували віряни. За два роки його портфель із казначейських облігацій США, японських інвестиційних фондів нерухомості та акцій, зокрема BYD і Hyundai, забезпечував понад 10% річних.
Дохід допоміг покрити частину приблизно 25 млн єн, або $162 тис., потрібних для ремонту храму, якому понад століття. Додаткові кошти також дали змогу розширити ремонтні роботи порівняно з початковим планом. Йонета раніше працював у роздрібних продажах у Daiwa Securities Group, а у 2018 році успадкував храм від батька після того, як залишив роботу у фінансовій сфері та пройшов навчання як монах.
Падіння доходів від похоронів
Традиційно важливими джерелами фінансування храмів були похоронні церемонії та догляд за могилами. Під час пандемії COVID-19 родини почали менше витрачати на поховальні ритуали, і ця тенденція збереглася, оскільки інфляція збільшила щоденні витрати домогосподарств.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
За даними опитування 2021 року, проведеного однією з найбільших буддійських груп Дзьодо Сінсю Хонґандзі-ха серед 7 тис. храмів, близько половини з них отримували менш як 4 млн єн доходу на рік. За останні два десятиліття кількість буддистів у країні зменшилася приблизно на 14%. У сільській місцевості монахи нерідко опікуються кількома храмами та паралельно працюють учителями або державними службовцями.
Обережне управління коштами
У храмі Дайан-дзі в префектурі Нара більшість коштів досі тримають готівкою, але близько 10% спрямували у страхові продукти, номіновані в іноземній валюті, які дають вищу дохідність. Заступник священника Юсьо Коно назвав такий підхід суто захисним, оскільки діяльність заради прибутку, за його словами, суперечить принципам чернецтва.
Буддійська школа Сото-сю, яка опікується приблизно 15 тис. храмів по країні, управляє 13 млрд єн через вісім рахунків. Близько 10% цієї суми інвестовано в японські державні облігації, які планують утримувати до погашення, ще 2% — у боргові папери Японського агентства міжнародного співробітництва JICA.
За даними Банку Японії, некомерційні організації, зокрема школи та релігійні установи, станом на березень тримали близько 5 трлн єн корпоративних облігацій — приблизно вдвічі більше, ніж у 2023 році. Їхні вкладення в японські державні облігації за цей період зросли з 2,5 трлн до 2,9 трлн єн.
