Чому схід Німеччини став осередком підтримки AfD
У Німеччині напередодні недільних виборів у східній землі Саксонія-Ангальт ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD), за очікуваннями, може здобути значний результат. Партія виступає проти імміграції та за тісніші відносини з Москвою й сподівається прийти до влади на земельному рівні. Як повідомляє The Local Germany з посиланням на AFP, це стало б першим приходом ультраправої партії до влади в одній із земель ФРН у повоєнній історії країни.
Економічні відмінності
Урядова уповноважена Німеччини з питань Східної Німеччини Елізабет Кайзер, яка походить із Тюрингії, пов’язує політичні настрої регіону з наслідками об’єднання країни. Після падіння Берлінського муру 1989 року багато державних підприємств НДР закрилися, що спричинило масштабне безробіття та відтік населення, особливо молодих жінок.
За словами Кайзер, досвід втрат і знецінення зберігся в колективній пам’яті східних німців. Через десятиліття середні зарплати та заощадження на сході залишаються нижчими, ніж на заході, а великі компанії переважно базуються в західній частині країни. Східні німці, які становлять п’яту частину населення, також недостатньо представлені в політиці.
Кайзер зазначила, що мільярдні інвестиції в інфраструктуру та економіку дали результат: у регіоні розвиваються галузі, які вона назвала індустріями майбутнього. Водночас, за її оцінкою, зберігаються значні відмінності в добробуті та відчуття серед мешканців сходу, що їх не помічають.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Міграція, ностальгія та Росія
Антиміграційна риторика AfD знаходить відгук на сході Німеччини, хоча частка людей, народжених за кордоном, там нижча, ніж на заході. У повоєнній Західній Німеччині працювали запрошені робітники, тоді як НДР залучала контрактних працівників із соціалістичних країн, зокрема В’єтнаму та Мозамбіку. За словами Кайзер, цих працівників здебільшого фізично відокремлювали від місцевих жителів, а їхні контракти були обмежені в часі.
Вона також згадала про расизм, ксенофобію та правий екстремізм, що проявилися в 1990-х роках у нападах на іноземців. Останнім часом, за її оцінкою, поширюється невдоволення через сирійських та афганських шукачів притулку й уявлення про допомогу, яку вони отримують.
Кайзер звернула увагу й на «остальгію» — ностальгію за НДР, емоційно забарвлені символи якої, за її словами, використовують популісти. AfD закликає до зближення з Росією, державою-агресором, попри її вторгнення в Україну та гібридні атаки, відповідальність за які Берлін покладає на Москву. На думку Кайзер, у частини східних німців зберігаються антиамериканські настрої, скепсис щодо трансатлантичного союзу, прагнення до відновлення дипломатичних контактів із Росією та страх її провокувати.
