Естонський викладач Тійт Генносте розмірковує про поширення брехні
В Естонії викладач Тартуського університету Тійт Генносте у колонці розмірковує про брехню в політиці, медіа, науці, соціальних мережах і сфері штучного інтелекту. Текст, який спершу вийшов у журналі Sirp, опублікувало ERR News.
Брехня в різних сферах
Генносте пише, що неправда, на його думку, присутня у діяльності політиків, юристів, релігійних інституцій, журналістики, реклами та спорту. Серед прикладів він називає допінг, маніпулятивні заголовки, змішування фактів і думок, а також контент-маркетинг.
На думку автора, наукова сфера також не повністю захищена від напівправди та відвертої брехні, попри правила, покликані цьому запобігати. Він згадує прозорість дослідницьких процедур, відтворюваність результатів і сліпе рецензування. Генносте зазначає, що в науці виявляли неправдиві або частково неправдиві твердження, зокрема у впливових журналах.
Автор пояснює існування такої системи тим, що брешуть не всі, а неправду викривають як конкуренти, так і люди, які керуються етичними міркуваннями. Він також стверджує, що великі брехливі твердження частіше є привілеєм впливових людей, а викриття не завжди набуває розголосу.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Соціальні мережі та ШІ
Генносте вважає, що соціальні мережі зробили брехню глобальною та сприяли появі численних онлайн-шахраїв. Водночас, за його оцінкою, вони дали змогу мільйонам людей створювати прикрашений образ свого життя, зовнішності, достатку й популярності.
Окремо він критично оцінює поширення штучного інтелекту. Автор називає неправдиві відповіді таких систем галюцинаціями та висловлює занепокоєння швидким проникненням ШІ в різні сфери суспільства, зокрема в університети. Він пише, що люди, які готують кваліфікаційні роботи, вже розповідають медіа про використання ШІ для швидшого виконання завдань, і припускає, що технологія може замінити тих, хто пише тексти за гроші.
Генносте вважає, що рушіями брехні залишаються марнославство, заздрість, слава, зручність, гроші та влада. Він також стверджує, що соціальні мережі та ШІ створили масштабніші можливості для поширення неправди, ніж це було за радянської влади.
