Генеральна прокурорка Ізраїлю просить зупинити закон про мовлення — Jerusalem Post
Генеральна прокурорка Ізраїлю Галі Бахарав-Міара попросила Високий суд справедливості повністю призупинити дію закону про мовлення до розгляду 11 петицій проти нього. Як повідомляє Jerusalem Post, вона вважає, що порушення під час ухвалення закону суттєво підвищують шанси заявників на успіх у суді.
Кнесет ухвалив закон 16 липня голосами 53 проти 48, незадовго до свого розпуску, а 28 липня його опублікували. Петиції подали медіакомпанії, журналістські об'єднання та організації громадянського суспільства. 19 липня суддя Офер Гросскопф тимчасово заблокував положення, які мали набрати чинності одразу, однак не зупинив дію документа повністю, оскільки більшість його норм мали почати діяти пізніше.
Зауваження до процедури
Бахарав-Міара заявила, що уряд не провів належного економічного, практичного та юридичного аналізу реформи до внесення законопроєкту до Кнесету. За її словами, документ оприлюднили без погодження генеральної прокурорки або уповноваженого представника, тоді як Управління регулювання виявило суттєві проблеми в оцінці, підготовленій Міністерством комунікацій.
Вона також зазначила, що спеціальний комітет Кнесету, очолюваний депутаткою від «Лікуду» Ґаліт Дістель-Атбар'ян, провів близько 60 засідань, але проєкти документа неодноразово змінювалися, а важливі положення додавали або переписували наприкінці розгляду. На думку генеральної прокурорки, депутати не завжди мали достатньо часу, щоб вивчити зміни, оцінити їхню сукупну дію та запропонувати альтернативи.
Окремо вона вказала, що юридичні радники Кнесету не завершили перевірку тексту до фінального голосування. Вони просили надати оновлені редакції, супровідну інформацію та додатковий час. Після голосування депутати заявляли, що окремі частини тексту, винесеного до пленарної зали, містили помилки або не відповідали рішенням комітету.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Ризики для медіаринку
Закон має оновити правила мовлення, сформовані до поширення онлайн-перегляду телебачення. Він передбачає створення єдиного регулятора замість двох органів, що контролюють комерційних мовників та операторів кабельного і супутникового телебачення, а також змінює правила дистрибуції каналів, новинного мовлення, медіавласності та інвестицій в ізраїльське виробництво.
Бахарав-Міара стверджує, що міністр комунікацій Шломо Кархі фактично контролював графік роботи, формулювання та ключові рішення спеціального комітету, хоча саме комітет мав розглядати ініційований міністерством законопроєкт. Вона заявила, що це послаблювало незалежність Кнесету. Законопроєкт передали не до Комітету з економічних питань, який зазвичай розглядає законодавство у сфері комунікацій, а до спеціально створеного комітету.
Генеральна прокурорка також попередила про можливі незворотні зміни на медіаринку. Зокрема, закон одразу скасовує частину обмежень на одночасне володіння частками в комерційних телеканалах і кабельних або супутникових платформах, тоді як нова система погодження почне діяти лише через два роки. Вона вважає, що за цей час можуть бути укладені угоди, які посилять концентрацію медіавласності.
Кархі, якого представляють окремо через розбіжності з позицією генеральної прокурорки, відкинув повноваження суду зупиняти дію закону та звинуватив суд і Бахарав-Міару в захисті усталених медіаорганізацій. Суд має визначити, чи зупинити дію закону повністю, залишити чинним вужче тимчасове обмеження або дозволити застосування частини заблокованих положень на час розгляду петицій.
