Глави МЗС арабських країн попередили про ризик конфлікту через Аль-Аксу
Міністри закордонних справ 10 країн Ліги арабських держав на екстреній зустрічі в Аммані заявили, що зміна статус-кво в комплексі мечеті Аль-Акса у Східному Єрусалимі може спричинити релігійний конфлікт із наслідками для регіонального та міжнародного миру й безпеки. До заяви також приєдналися міністри закордонних справ Індонезії, Пакистану, Туреччини та Малайзії, повідомляє Deutsche Welle.
Зустріч скликав міністр закордонних справ Йорданії Айман Сафаді на тлі повідомлень про можливі зміни в багаторічних домовленостях щодо комплексу. Перед засіданням він сказав виданню The Guardian, що втручання у статус-кво може поширити релігійний конфлікт за межі Палестини та Йорданії на весь мусульманський світ.
Аль-Акса є третьою за значенням святинею ісламу після Мекки й Медіни. Комплекс, також відомий як Храмова гора, має особливе значення для юдаїзму та християнства. Після окупації Ізраїлем Східного Єрусалима у 1967 році сформувався порядок, за яким мусульмани можуть молитися на території комплексу, а немусульмани — відвідувати його без права на молитву. Релігійними справами там опікується ісламський вакф, який фінансує Йорданія, тоді як безпеку забезпечує ізраїльська влада.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
За словами жителів Єрусалима, цього року десяткам працівників мечеті, працевлаштованих Йорданією, не дозволили потрапити до Аль-Акси. Місцеві монітори також повідомили, що протягом 2025 року кількість мусульманських вірян у комплексі зменшилася вдвічі. Водночас, за даними The Times of Israel, у січні поліція вперше відкрито дозволила єврейським відвідувачам проносити на територію друковані аркуші з молитвами.
МЗС Ізраїлю у відповідь назвало заяву міністрів неточною та заявило, що Єрусалим «ніколи не був настільки відкритим і доступним для вірян усіх релігій». Прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу, за даними DW, продовжує заявляти, що його уряд дотримується чинного статус-кво.
Опитані DW експерти вважають, що подальша зміна цього порядку може спричинити масштабну реакцію в країнах із мусульманською більшістю, дипломатичний тиск на Ізраїль або насильство. У 2017 році встановлення ізраїльською владою камер і металодетекторів біля комплексу призвело до смертельних протестів.
