Харрі Тійдо розповів про ризики танення мерзлоти в Росії — ERR News
Вічна мерзлота в арктичних районах Росії — держави-агресора — відтає дедалі глибше, що створює ризики для міст, трубопроводів і видобувної інфраструктури, а перспективи нового сільського господарства в Сибіру залишаються сумнівними. Про це у своїй колонці пише журналіст і колишній дипломат Харрі Тійдо, повідомляє ERR News.
За наведеними у колонці даними, середня глибина сезонного відтавання мерзлоти в Росії зросла з 45 сантиметрів улітку 1996 року до 70 сантиметрів у 2023 році. Арктичні території займають 4,3 млн квадратних кілометрів Росії, або близько двох третин її площі. У цій зоні розташовані Воркута, Норильськ і Якутськ, а також тисячі кілометрів залізниць і трубопроводів. Там видобувають 75% російської нафти та 80% газу.
Ризики для міст та інфраструктури
Тійдо зазначає, що будівлі та інфраструктуру в регіоні зводили з розрахунком на постійно промерзлий ґрунт. Наразі, за його даними, деформовані або просіли від 40% до 80% будівель в арктичних містах. Деформації та пошкодження також фіксують на трубопроводах, що призводить до витоків нафти й шкоди довкіллю.
За оцінкою професора Університету Джорджа Вашингтона Дмитра Стрелецького, збитки Росії від відтавання мерзлоти можуть сягнути 250 млрд доларів до 2050 року. Водночас автор колонки вказує, що частину споруд теоретично можна укріпити або перебудувати, якщо для цього будуть кошти.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Сільськогосподарські перспективи
Потепління може відкрити частину північних земель для вирощування пшениці, картоплі, кукурудзи та сої, однак цей процес може тривати від 50 до 100 років. Досвід Аляски, де намагаються розширювати місцеве виробництво продовольства, поки не дав суттєвого прориву. Там також випробовують встановлення великих сонячних панелей над полями: вони виробляють електроенергію і затінюють ґрунт, сповільнюючи його відтавання.
Автор наголошує, що після вирубування лісів або лісових пожеж мерзлота тане, а ґрунт часто перетворюється не на орні землі, а на заболочену й нерівну місцевість. Танення крижаних лінз утворює заглиблення, через які техніка може застрягати. Додатковими проблемами він називає відтік населення з північних регіонів та посухи в традиційному зерновому поясі Росії: у деяких районах до 70% колишніх орних земель стали непридатними для використання.
Тійдо також звертає увагу на кліматичні наслідки освоєння Арктики. За оцінкою канадських дослідників, перетворення всіх арктичних земель світу на сільськогосподарські угіддя може вивільнити з ґрунтів близько 177 гігатонн парникових газів. Значну частину цих викидів може становити метан, який, як зазначено в колонці, нагріває клімат у 80 разів сильніше за вуглекислий газ.
