Китай пригрозив ЄС заходами у відповідь через закон «Зроблено в Європі»
Китай виступив проти нового європейського закону «Зроблено в Європі» та закликав країни ЄС відмовитися від його ухвалення або суттєво переглянути документ. У Пекіні вважають, що нові правила мають дискримінаційний характер і можуть зашкодити китайським виробникам.
Про це повідомляє Euronews.
Китайська сторона офіційно попередила Євросоюз про можливі кроки у відповідь, якщо закон набуде чинності в нинішньому вигляді. Зокрема, Пекін не виключає запровадження дзеркальних обмежень, санкцій та інших інструментів економічного тиску.
У Китаї наголошують, що новий закон може створити нерівні умови для міжнародних компаній та ускладнити доступ іноземної продукції на європейський ринок.
"Посольства Китаю в країнах-членах ЄС передали коментарі та пропозиції Китаю урядам країн, де вони проживають", - заявив Суо Пен, міністр торгівлі та економіки в місії Китаю в Брюсселі.
Дипломат наголосив, що Китай не збирається спостерігати за процесом осторонь. Пекін готує удар у відповідь. Він додав, що якщо ЄС "наполягатиме на цьому покаранні та дискримінаційно ставитися до китайських підприємств", Пекін буде змушений відповісти контрзаходами.
Що передбачає закон "Зроблено в Європі"
Європейський Союз прагне захистити свій ринок і новий проєкт, представлений у березні, має назву Закон про промисловий акселератор. Його мета - дати пріоритет європейським товарам у стратегічних галузях.
Це стосується державних закупівель у таких секторах:
- виробництво автомобілів (зокрема електрокарів);
- "зелені" технології та відновлювана енергетика;
- сталеливарна та алюмінієва промисловість.
Також Брюссель планує встановити жорсткий фільтр для іноземних грошей. Будь-які інвестиції, що перевищують 100 мільйонів євро, потраплять під особливий нагляд. Це стосується виробництва акумуляторів, сонячних панелей та видобутку критичної сировини.
Жорсткі умови для великих гравців ринку
Найбільше Пекін обурюють правила для лідерів ринку. Якщо компанія з однієї країни контролює понад 40% світового ринку в певній галузі, ЄС висуне їй ультиматум.
Таких виробників зобов'яжуть:
- створювати спільні підприємства виключно з європейськими партнерами;
- повністю передавати свої технології європейській стороні;
- забезпечити роботою щонайменше 50% персоналу з-поміж громадян ЄС.
Китайський міністр Суо Пен звинуватив Брюссель у "подвійних стандартах". Він нагадав про заяву 2018 року, де ЄС разом із США та Японією виступали проти примусової передачі технологій. Тепер же Європа, на думку Пекіна, робить те саме.
Розкол всередині Євросоюзу: хто "за" і хто "проти"
Єдність у Брюсселі поки що відсутня і країни-члени ЄС мають різні погляди на конфлікт із Пекіном. Франція виступає за максимально суворі правила. Париж хоче захистити місцевого виробника за будь-яку ціну.
Німеччина налаштована обережніше. Берлін закликає до співпраці з "однодумцями", побоюючись втратити доступ до китайських інновацій та ринку.
Частина країн побоюється стрибка цін. Суворі правила можуть зробити виробництво дорожчим.
Зараз ЄС наполягає на принципі взаємності. Ринок Європи відкриють лише для тих, хто пускає європейські фірми до себе. Китай такого договору з ЄС поки не має, але заявляє про готовність до переговорів. Пекін вимагає від Брюсселя реакції "якомога швидше".
Китай рекордно наростив експорт сонячних панелей на тлі війни США та Ірану.
Нагадаємо, у середу світові ціни на нафту пішли вниз після кількох днів зростання. Інвестори оцінюють наслідки несподіваного рішення Об’єднаних Арабських Еміратів вийти з ОПЕК, на тлі чого зберігаються ризики перебоїв у постачанні через війну з Іраном.
Президент США Дональд Трамп разом із командою з питань нацбезпеки поставився з обережністю до нової мирної ініціативи Ірану, яка передбачає часткове відкриття Ормузької протоки та відкладення обговорення ядерної програми Тегерана.
