Китайські науковці виявили лишайник-індикатор рідкісноземельних родовищ
Китайська дослідницька група встановила, що лишайник Xanthoria elegans може бути помітним у польових умовах індикатором карбонатитів, збагачених рідкісноземельними елементами. Дослідження опублікували 27 липня в рецензованому журналі Economic Geology, повідомляє South China Morning Post.
Спостереження на Баян-Обо
Дослідження проводили в районі видобутку Баян-Обо на півночі Китаю, який у джерелі названо найбільшим у світі родовищем рідкісноземельних елементів. Науковці виявили Xanthoria elegans на 57 із 67 картованих карбонатитових порід у цій місцевості.
Лишайник має виразне оранжево-жовте забарвлення та росте переважно на карбонатах, збагачених рідкісноземельними елементами. На граніті, пісковику, кварциті та інших не-карбонатитових породах його фіксували рідко: за даними дослідження, імовірність його появи на таких породах зазвичай становила менш як 1%.
Вміст рідкісноземельних елементів
Хімічний аналіз показав, що сумарний вміст рідкісноземельних елементів у зразках лишайника становив від 3 500 до 17 000 частин на мільйон. Цей показник зростав разом із вмістом елементів у породі під лишайником. У зразках, що росли на більш мінералізованих карбонатах, концентрації були вищими, ніж у лишайників на бідних карбонатах або змінених навколишніх породах.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Дослідники також виявили в органічному матеріалі лишайника дрібні фази, збагачені рідкісноземельними елементами та барієм. На їхню думку, це може свідчити про включення частинок підстильної породи під час вивітрювання та взаємодії лишайника з породою.
Перспективи методу
Професор Лі Ян із Пекінського університету та Китайської академії наук заявив, що виявлення такого лишайника дає змогу першочергово відбирати зразки й підвищувати імовірність пошуку родовищ порівняно з випадковими пошуками. Біологічний механізм накопичення елементів лишайником поки не з’ясований.
Науковці вважають, що метод потенційно можна поєднати з безпілотниками та гіперспектральним дистанційним зондуванням для обстеження великих територій. Водночас для перевірки його надійності в інших геологічних умовах необхідні ширші польові дослідження.
