Мексиканський фізик очолить розробку детектора мюонів для ALICE 3 у CERN
Мексиканського фізика Антоніо Ортіса Веласкеса обрали керувати розробкою детектора ідентифікації мюонів Muon Identifier Detector (MID) для майбутньої версії експерименту ALICE 3 у Європейській організації ядерних досліджень CERN. Пристрій планують виготовити в Мексиці та встановити в CERN, повідомляє Mexico News Daily.
Проєкт для ALICE 3
MID внесений до базового проєкту ALICE 3 — майбутньої версії одного з чотирьох головних експериментів Великого адронного колайдера. Однак мексиканський проєкт іще не гарантовано буде реалізований у CERN: команді потрібно залучити фінансування, завершити проєктування та будівельні роботи, а також пройти технічні перевірки.
Якщо пристрій збудують і схвалять, мексиканські установи відповідатимуть за одну з центральних підсистем ALICE 3. За даними Національного автономного університету Мексики, призначення Ортіса Веласкеса, старшого дослідника Інституту ядерних наук UNAM, схвалила рада колаборації ALICE. Університет заявив, що він став першим мексиканським науковцем, якому доручили керувати розробкою стратегічної підсистеми ALICE 3.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Дослідження раннього Всесвіту
MID має відстежувати мюони — частинки, здатні проходити крізь значну частину детектора після зіткнення. Їхні траєкторії можуть допомогти дослідникам вивчати короткочасний перегрітий стан матерії, який, на думку науковців, існував одразу після Великого вибуху. Ортіс Веласкес пояснив, що команда відтворює невеликі краплі матерії раннього Всесвіту та досліджує сліди, які вони залишають у детекторах частинок.
Великий адронний колайдер — це кільцевий прискорювач частинок завдовжки 27 кілометрів, розташований під частиною франко-швейцарського кордону поблизу Женеви. Він прискорює пучки протонів або електрично заряджених атомних ядер майже до швидкості світла та зіштовхує їх. Зіткнення важких атомних ядер можуть на короткий час утворювати матерію, схожу на ту, що існувала на ранніх етапах розвитку Всесвіту.
Команда розраховує розпочати будівництво детектора в Мексиці у 2028 році. Початок роботи установки запланований на 2036 рік. До проєкту залучені дослідники UNAM, Центру досліджень і передових досліджень, Автономного університету Пуебли, Автономного університету Сіналоа та Національного технологічного інституту Мексики, а також партнери зі США, Угорщини, Чехії та Пакистану.
