НАТО готується до можливої війни без підтримки США
У НАТО дедалі активніше готуються до можливого конфлікту з Росією та одночасно розглядають сценарії, за яких Європі доведеться більше покладатися на власні сили. Про це пише The Economist, зазначаючи, що Німеччина вже змінює свою військову політику, а країни Альянсу переглядають підходи до захисту східного флангу.
Європейські країни НАТО дедалі серйозніше готуються до можливих загроз з боку Росії. Як пише The Economist, Альянс уже не лише зміцнює східний фланг, а й продумує, як діяти у випадку, якщо підтримка США стане меншою або буде обмеженою.
Одним із прикладів таких змін стало розгортання 45-ї танкової бригади Німеччини в Литві. Протягом місяця військові проводили навчання поблизу кордону з Білоруссю. Їхнє завдання — бути готовими негайно реагувати на можливу загрозу, захистити Вільнюс і не допустити втрати Сувальського коридору, який з'єднує країни Балтії з Польщею.
Видання зазначає, що це перший випадок із часів Холодної війни, коли Німеччина розміщує свої війська за кордоном на постійній основі. До кінця 2027 року чисельність 45-ї танкової бригади планують збільшити приблизно з 1 600 до 5 000 військовослужбовців. Підрозділ отримає сучасні танки, артилерію, безпілотники та системи протиповітряної оборони.
Водночас американська військова присутність у регіоні скорочується. У червні зі східного флангу НАТО вивели 1-й батальйон 12-го кавалерійського полку США разом із рештою бригади, яка була розміщена в Польщі. Чи з'явиться новий американський підрозділ, поки невідомо. Через це європейські країни дедалі більше уваги приділяють власній обороні. За даними The Economist, у НАТО вже обговорюють модель, яку умовно називають «НАТО 3.0». Її суть полягає в тому, що європейські союзники беруть на себе основну відповідальність за звичайні сили, а США залишаються гарантом ядерного стримування.
Особливу роль у цій системі має відігравати Німеччина. Країна планує вже до 2029 року витрачати на оборону 3,5% ВВП — значно раніше, ніж передбачають загальні цілі НАТО. У виданні зазначають, що до кінця десятиліття оборонний бюджет Німеччини може перевищити сукупні військові витрати Великої Британії та Франції.
Водночас експерти наголошують, що навіть за умови збільшення фінансування європейські союзники все ще залишаються стратегічно залежними від США у багатьох сферах — від логістики до розвідки та управління військовими операціями. Окрему увагу НАТО приділяє країнам Балтії, які вважаються найбільш уразливими. Литва, Латвія й Естонія регулярно стикаються з кібератаками, інформаційними кампаніями, порушеннями повітряного простору та іншими гібридними діями з боку Росії.
Особливе значення має Сувальський коридор — вузька ділянка між Польщею та Литвою. Якщо Росія спробує його заблокувати, країни Балтії можуть опинитися відрізаними від основних сил Альянсу. Саме тому НАТО змінює підхід до оборони. Якщо раніше можливий сценарій передбачав відступ із подальшим контрнаступом, то зараз військові готуються максимально довго утримувати територію з перших хвилин конфлікту.
Журналісти також зазначають, що війна в Україні суттєво вплинула на підготовку армій НАТО. Досвід українських військових показав, наскільки важливу роль на сучасному полі бою відіграють безпілотники. За інформацією видання, під час одних із навчань українські підрозділи операторів дронів умовно «знищили» цілі батальйони НАТО. Після цього Альянс почав активніше інтегрувати безпілотні системи у власні навчання.
Водночас військові наголошують, що танки залишаються важливими. «Танки все ще необхідні для захоплення та утримання території», — заявив командир багатонаціональної бойової групи підполковник Себастьян Хаген.
Він також пояснив, чому Німеччина сьогодні зміцнює східний фланг Альянсу. «Те, що ми робимо зараз, — це те, що всі союзники робили для Німеччини протягом усієї Холодної війни. Східний фланг змістився ще далі на схід, і тепер настала черга Німеччини віддячити за це», — сказав Хаген.
The Economist підкреслює, що країни НАТО уважно стежать за розвитком війни в Україні. На думку авторів матеріалу, саме підтримка України залишається одним із ключових факторів безпеки всієї Європи. «Чим довше Україна зможе чинити опір Росії, тим більше часу європейські країни матимуть для зміцнення власної оборони та підготовки до можливих майбутніх викликів», — підсумовує видання. Про це пише The Economist.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав членів польської делегації утриматися від заяв про нові фінансові зобов'язання перед Україною напередодні саміту НАТО в Анкарі.
