«Сподіваюся, ми закінчимо цю війну, і президент Трамп допоможе закінчити її. Думаю, ми повинні зробити це можливим до зими», – заявив президент України Володимир Зеленський перед закритими переговорами з президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку 22 вересня.
Переговори пройшли на полях Генеральної асамблеї ООН і тривали близько 40 хвилин, після чого лідери завершили зустріч без публічного оголошення конкретної нової домовленості. Дональд Трамп, хоча й заявив, що мир може настати «раніше, ніж думають люди», але не назвав жодних конкретних дат.
На перший план для американського президента, схоже, вийшло енергетичне перемир’я між Україною та РФ з яким він пов’язує можливу стабілізацію цін на пальне. У Білому домі пояснюють здорожчання дизелю у США ударами України по російських НПЗ та скороченням імпорту з РФ. Хоча основне підвищення цін, за оцінками американських експертів, почалося відтоді, як США почали атаки на Іран у лютому.
Що стоїть за заявами Зеленського і Трампа про наближення до миру, а також про причини напруги яка, схоже, посилюється у відносинах України з її головними союзниками – в огляді західних ЗМІ.
Показові фрази про закінчення війни та ціни на дизель
Американські ЗМІ здебільшого аналізували « чергові показові фрази» українського та американського президентів щодо перспектив завершення війни. І сходилися на тому, що остаточне рішення у цьому питанні не за Зеленським чи Трампом, а за російським диктатором Путіним. Щодо заяв президента США, то їх розглядали через призму внутрішньої політики та зростаючих цін на пальне.
«Трамп благає Україну та Росію — припиніть війну, врятуйте дизель!»— з такою назвою вийшла колонка у The Hill. У ній зазначається: «Президент Трамп має послання щодо війни Росії проти України: він хоче, щоб вона закінчилася! І його особливо обурює ціна на дизельне пальне, оскільки українські ракетні удари великої дальності підривають можливості Росії щодо його виробництва».
Видання підтримує твердження Трампа, що «ця безглузда і нескінченна війна з Україною має бути припинена. Страждає весь світ, оскільки щомісяця гине 25 000 чоловік, переважно солдатів». Водночас ставить запитання, чому американський лідер напряму не сказав, що війну має припинити саме Росія?
«Ми знаємо, кого звинувачувати: ми повинні звинувачувати президента Росії Володимира Путіна, який зараз несе одноосібну відповідальність за продовження війни. Ми не можемо звинувачувати українців за захист своєї країни. На них напали, і вони намагаються стримувати Росію досить успішно… Справді, Трампа слід похвалити за все, що він зробив для встановлення миру. Але реальність така, що є лише одна людина, яка справді може покласти край цій безглуздій, руйнівній війні. Ця людина — Путін», — констатує видання.
Водночас деякі журналісти «вловили» у риториці Трампа певне кепкування над військовими спроможностями Кремля.
«Трамп переключився із заклику до Володимира Зеленського припинити бомбити виробництво дизельного палива в Росії (що призводить до зростання світових цін) на зітхання з приводу того, що Росія «втратила контроль над своєю дизельною промисловістю». Це звучить так, ніби він кепкує над Путіним, а також вказує на підстави для Заходу думати, що воля Кремля може слабшати», — йдеться у редакційній статті New York Post.
Після закликів Трампа щодо припинення ударів по енергооб’єктах Зеленський уточнив, що Україна дотримуватиметься взаємного припинення вогню, якщо США та інші партнери зможуть гарантувати, що Росія вчинить так само. Проте незрозуміло, чи зверталася адміністрація Трампа до Москви з аналогічними проханнями припинити атаки на енергетичну інфраструктуру України, зауважує Financial Times (FT).
Попередні спроби американського лідера домогтися енергетичного перемир’я зазнали невдачі, нагадує видання.
Напередодні проміжних виборів у США пальне стало політичною проблемою для Дональда Трампа. Оскільки на тлі конфлікту з Іраном та російсько-української війни посилюється дифіцит пального, що призводить до безпрецедентного зростання цін у США.
У коментарі FT один високопоставлений український чиновник заявив, що, на його думку, Трамп може зволікати із застосуванням закону про « пекельні санкції» проти Росії, щоб використати його як важіль тиску на Україну та змусити її припинити атаки на російські НПЗ. Проте Трамп також може використати санкції для тиску на Росію, щоб спробувати підштовхнути Кремль до поновлення прямих переговорів.
Зустріч Трампа та Зеленського проходила на тлі безрезультатних спроб переговорного процесу між РФ та Україною. Попри те, що на початку вересня переговорники від адміністрації Трампа Джаред Кушнер і Стів Віткофф вперше відвідали Україну для обговорення миру, дипломатичні переговори зайшли в глухий кут, пише американське видання CNBC, коментуючи перемовини лідерів США та України. Навіть більше, російські та українські війська посилили взаємні удари.
На цьому тлі Зеленський закликав Трампа обговорити з головою КНР Сі Цзіньпіном шляхи припинення війни.
«Я абсолютно відкрито сказав президенту, що ми вважаємо, що якщо він також буде взаємодіяти з президентом Сі Цзіньпіном, то він матиме вплив на Путіна. Якщо ми хочемо покласти край цій війні, не лише на словах, ми всі маємо працювати над цим цілодобово, заради народу», — цитує видання президента України.
Візит на тлі претензій Вашингтона
Більш прямолінійно проти українських ударів по російській логістиці виступив держсекретар США Марко Рубіо. Він критикував не лише обстріли російської енергетичної інфраструктури, яка втрачає потенціал експорту.
22 вересня, в день переговорів лідерів США та України на полях Генасамблеї ООН, в ефірі Fox News Рубіо заявив, що російські судна, пов'язані зі Сполученими Штатами, неодноразово ставали мішенями атак з боку України протягом останніх кількох місяців.
За словами держсекретаря, такі інциденти могли відбуватися ненавмисно, але у Вашингтоні не можуть залишити це без уваги.
«Протягом останніх кількох місяців судна, пов'язані зі США, неодноразово ставали мішенями — ймовірно, не навмисно, але все ж таки — з боку України. Ми не можемо допустити, щоб таке відбувалося. Цю проблему потрібно вирішити», — наголосив Рубіо, проте не назвав компаній, яким належать атаковані судна.
Пізніше в інтерв’ю радіо WABC Рубіо визнав, що угоди про енергетичне перемир’я між РФ та Україною, про яке раніше заявляв президент США Дональд Трамп, поки що немає. За його словами, Трамп готовий скористатися будь-якою можливістю, щоб подолати розбіжності між Києвом та Москвою, проте зараз «ми ще не на цьому етапі».
«Ця війна не на користь жодній зі сторін. Вона не на користь Україні, а для Росії – це взагалі жахливо. У них не все гаразд. Просто не все», — констатував Рубіо.
23 вересня, наступного дня після перемовин Трампа та Зеленського, держсекретар США Марко Рубіо зустрівся з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. За підсумками закритої зустрічі він повідомив, що США запросили Путіна на саміт G20 у Маямі 14-15 грудня.
«Ми вважаємо, що це стане для нього нагодою поспілкуватися не лише з президентом Трампом, а й зі світовими лідерами. Cподіваємося, що це запрошення буде прийнято», — сказав Марко Рубіо.
Президент Володимир Зеленський раніше допускав зустріч із Путіним на полях саміту, проте у Кремлі пропозицію відхилили. Там наполягають, щоб зустріч відбулася у Москві.
Висвітлюючи цю подію, агентство Reuters зауважило, що в Кремлі заявили про те, що, як і раніше, немає підстав для мирних переговорів щодо України. А прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Путін готовий зустрітися з Трампом віч-на-віч, якщо обидва лідери визнають таку зустріч необхідною.
Ще одна точка напруги: ЄС вимагає реформ для продовження фінансування
На полях ООН у Нью-Йорку президент Зеленський також зустрівся із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Про напружену атмосферу цих перемовин написало видання Bloomberg з посиланням на власні джерела.
На цій зустрічі представники України заявили про стурбованість щодо перспектив російської ескалації протягом зими, враховуючи дефіцит ППО для захисту міст. Делегація також була обурена, що ЄС погодився зняти санкції із двох російських олігархів.
У Києві все більше незадоволені небажанням деяких європейських союзників постачати ракети-перехоплювачі проти російської балістики. Натомість європейці роздратовані зростаючими вимогами щодо фінансування.
Україна звернулася до союзників із проханням допомогти заповнити непередбачений дефіцит бюджету у розмірі близько 26 млрд євро ($30 млрд) та попросила ЄС прискорити виділення кредиту у розмірі 90 млрд євро. Ці кошти мали забезпечити Україну фінансуванням до кінця наступного року. Оглядачі звернули увагу, що ЄС виступає проти деяких українських діячів та пропонує іншим партнерам, зокрема Канаді, Норвегії та Японії, надати додаткове фінансування.
Після розмови з Урсулою фон дер Ляєн Зеленський заявив журналістам, що їхні команди зустрінуться знову за сім-десять днів для подальших переговорів з цього питання. Він висловив сподівання, що рішення буде знайдено. Крім того, президент України зауважив, що європейці вперше повідомили, що бачать «зростаючі ризики агресивних кроків Росії проти інших європейських країн».
