Пластик може порушити біолюмінесценцію мешканців глибин океану — Mongabay
Пластикове забруднення може порушувати біолюмінесценцію глибоководних організмів — світло, важливе для їхнього виживання та розмноження в темряві. Про це йдеться в листі науковців, опублікованому в журналі Cambridge Prisms: Plastics, повідомляє Mongabay.
Автори зазначають, що проковтування пластику може впливати на хімічні процеси, завдяки яким виникає біолюмінесценція, а також пошкоджувати тканини організмів. Це потенційно здатне послабити їхню можливість знаходити поживу та партнерів.
Світло для виживання
У глибоководних екосистемах біолюмінесценцію, за оцінками, мають до 80% організмів зі складними клітинами. У найтемніших ділянках океану це єдине джерело світла. Науковці попереджають, що порушення цього механізму може негативно позначитися на харчових ланцюгах і функціонуванні глибоководних екосистем — найбільшого та одного з найменш досліджених біомів Землі.
Співавтор листа Ренджіт ВішнуРадхан з Університету Аміті в Індії навів приклад глибоководного вудильника. У самиць цих риб видозмінений спинний шип закінчується світною принадою — ескою. Світло виробляють симбіотичні бактерії; воно допомагає приваблювати здобич, а також може бути важливим для розпізнавання чи зв'язку в темряві.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Бракує даних про вплив
За словами ВішнуРадхана, забруднювачі можуть впливати на бактеріальну біолюмінесценцію. Потрапляння до організму вудильника токсичних добавок із пластику теоретично здатне порушити симбіоз бактерій у принаді та її світлові сигнали.
Водночас дослідники наголошують: наявних якісних даних недостатньо, щоб детально оцінити наслідки пластикового забруднення для глибоководних екосистем. Для переконливого дослідження безпосередньо в океані потрібно встановити не лише присутність пластику й організмів в одному місці, а й зазнавання впливу, біологічну реакцію та, бажано, причинний зв'язок.
Експертка з глибоководної біолюмінесценції Едіт Віддер, яка не брала участі в роботі, зазначила, що загроза мікропластику для світіння організмів поки лишається невизначеною. Для її вивчення, за її словами, потрібен тривалий моніторинг. ВішнуРадхан вважає, що такі дослідження технічно можливі із застосуванням сучасних технологій і дистанційно керованих підводних апаратів.
