Росія повернулася до масштабного проєкту залізниці до Китаю
Росія знову повернулася до ідеї будівництва Трансалтайської залізниці, яка має з’єднати країну з Китаєм новим маршрутом. Російська частина проєкту може коштувати до 2,2 трлн рублів, а головною причиною його просування називають бажання збільшити вивезення вугілля та інших ресурсів до Китаю.
Про будівництво Трансалтайської залізниці знову заговорили в Росії. Проєкт опрацьовують за дорученням російського лідера Володимира Путіна. Магістраль має дати Росії новий залізничний вихід до китайського Сіньцзян-Уйгурського автономного району. Маршрут планують провести через невелику ділянку російсько-китайського кордону, яка розташована між Казахстаном і Монголією.
Для Москви це важливо насамперед з економічної точки зору. Росія втратила значну частину західних ринків через санкції та тепер дедалі сильніше орієнтується на Китай як на одного з головних покупців своєї сировини. Нова залізниця могла б створити ще один шлях для перевезення вантажів у Китай. Зокрема, йдеться про вугілля з Кемеровської області.
Ідеї вже понад 20 років
Сам маршрут не є новим. Його розглядали ще на початку 2000-х років, коли Росія шукала варіант для будівництва газопроводу «Алтай». Пізніше до ідеї залізниці повернулася російська компанія «РЖД». Це сталося ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Однак тоді від проєкту фактично відмовилися. Причина була проста – будівництво виявилося занадто дорогим, а сама місцевість створювала серйозні технічні труднощі. Тепер Москва знову вирішила повернутися до цього задуму. Одним із головних аргументів стало бажання збільшити постачання російського вугілля до Китаю.
Навіщо Росії ще одна залізниця
Зараз значну частину вугілля з Кемеровської області росіяни везуть до Китаю через Далекий Схід. Для цього використовують Байкало-Амурську та Транссибірську магістралі. Ці залізниці вже працюють під великим навантаженням. Через них проходять величезні обсяги вантажів, зокрема російської сировини, яку після початку повномасштабної війни дедалі активніше намагаються продавати азійським країнам.
Новий маршрут міг би частково розвантажити існуючу мережу та скоротити шлях до китайського ринку. Для російських експортерів це означало б ще один варіант доставки продукції. Втім, сама поява нової залізниці не гарантує, що проєкт буде вигідним. І саме тут виникає головне питання – скільки доведеться витратити на будівництво і чи вдасться повернути ці гроші.
Мільярди доларів на будівництво
Офіційної оцінки вартості Трансалтайської магістралі наразі немає. Але російські оцінки інших схожих проєктів дозволяють приблизно зрозуміти масштаб майбутніх витрат. Для порівняння The Moscow Times наводить залізницю Кизил – Курагіно. Її довжина становить близько 410 кілометрів, а у 2024 році попередня оцінка будівництва сягнула 1 трлн рублів.
Це приблизно 2,4 млрд рублів за один кілометр. Якщо використовувати таку ж орієнтовну вартість для Трансалтайської залізниці, російська частина нового маршруту може обійтися приблизно у 1,5–2,2 трлн рублів. У доларовому еквіваленті це близько 17–25 млрд доларів. При цьому йдеться лише про приблизну оцінку. Фактична ціна може бути іншою залежно від довжини маршруту, складності будівництва, рельєфу, мостів, тунелів та іншої інфраструктури.
Чи зможе Росія повернути ці гроші
Саме окупність проєкту викликає найбільше запитань. Росія розраховує на зростання експорту вугілля до Китаю, але світовий попит на це паливо змінюється. Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що до 2030 року споживання вугілля в Китаї поступово скорочуватиметься. Очікується також зменшення китайського імпорту вугілля. За прогнозом МЕА, він може скорочуватися в середньому приблизно на 2,5% щороку.
Тобто Москва може витратити десятки мільярдів доларів на новий транспортний коридор саме в той момент, коли головний потенційний ринок для російського вугілля поступово зменшуватиме попит. Це робить масштабні інвестиції ще більш ризикованими. Особливо з огляду на те, що російська вугільна галузь уже кілька років переживає серйозні фінансові проблеми.
Російські вугільники втратили західні ринки
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні країни запровадили санкції проти російського вугілля. Москва була змушена переорієнтовувати поставки на Китай, Індію та інші азійські ринки. Але продажі в Азію не змогли повністю компенсувати втрати. Російським компаніям доводиться конкурувати за покупців, давати великі знижки та витрачати більше грошей на доставку сировини.
Російські вугільні компанії третій рік поспіль зазнають багатомільярдних збитків. На цьому тлі будівництво залізниці вартістю до 25 млрд доларів виглядає дуже масштабною ставкою. Для Кремля новий маршрут може бути не лише способом заробити на експорті. Він також дозволив би зменшити залежність від уже перевантажених транспортних шляхів на Далекому Сході та посилити економічні зв’язки з Китаєм.
Однак остаточного рішення про будівництво та офіційної вартості проєкту наразі немає. Тому поки що йдеться саме про опрацювання давньої ідеї, а не про гарантований початок будівельних робіт. Про це пише російське видання The Moscow Times.
Російський підсанкційний проєкт «Арктик СПГ 2», оператором якого є «Новатек», подав позов до південнокорейської суднобудівної компанії Hanwha Ocean. Російська сторона вимагає близько $1,02 млрд компенсації через скасування контракту на будівництво газовозів.
