Ще чотири країни викликали дипломатів РФ через атаку в Лейпцигу
Велика Британія, Литва, Латвія та Естонія викликали представників російських посольств через інцидент в аеропорту Лейпцига. Країни таким чином висловили солідарність із Німеччиною, яка звинуватила Росію у причетності до атаки.
Велика Британія, Литва, Латвія та Естонія викликали представників російських дипломатичних місій після інциденту в аеропорту Лейпцига. Таким чином країни приєдналися до реакції Німеччини та продемонстрували солідарність із Берліном. Йдеться про атаку, яку німецька сторона пов’язує з Росією. У Берліні розглядають інцидент як можливу російську гібридну операцію.
Для європейських країн ця ситуація стала ще одним приводом звернути увагу на дії Росії за межами безпосередньо фронту в Україні. У країнах ЄС та НАТО дедалі частіше говорять про кібератаки, диверсії, дезінформацію та інші форми гібридного впливу. Виклик дипломата — це один із поширених способів офіційно висловити протест іншій державі. Під час такої зустрічі представнику країни можуть вручити дипломатичну ноту або повідомити про позицію уряду.
Литва вручила Росії дві ноти протесту
Литва відреагувала на ситуацію особливо жорстко. Міністерство закордонних справ країни викликало представника російського посольства та вручило йому дві ноти протесту. Перша стосувалася інциденту в Лейпцигу. Друга була пов’язана з продовженням російських атак по цивільних об’єктах в Україні.
У литовському МЗС заявили, що Росія має припинити дії, які створюють загрозу для європейських держав. Вільнюс також наголосив, що готовий разом із союзниками реагувати на подібні спроби. «Усі спроби Росії послабити спільну політику стримування та рішучості підтримувати Україну приречені на провал», — заявили у литовському зовнішньополітичному відомстві.
У Вільнюсі також наголосили, що будь-які спроби Росії здійснювати гібридні атаки проти європейських держав отримуватимуть відповідь. Литва вважає, що подібні дії потрібно розглядати не як окремі випадки, а в ширшому контексті російської політики тиску на країни Європи.
У другій ноті згадали удар по Києву
Окремо Литва нагадала Росії про атаку по Києву та Київській області 1 вересня. За даними, які навело литовське МЗС, тоді загинули 12 цивільних людей. У Вільнюсі закликали Москву припинити війну проти України. Також литовська сторона вимагає виведення російських окупаційних військ із міжнародно визнаної території України. Тобто дипломатичний протест Литви стосувався не лише подій у Німеччині. Влада країни використала зустріч із представником російського посольства, щоб окремо нагадати Москві про продовження війни проти України.
Для Литви ці питання безпосередньо пов’язані з безпекою самої Європи. Країна має спільний кордон із Росією через Калінінградську область, а також межує з Білоруссю, яка є військовим союзником Москви. Тому у Вільнюсі уважно стежать за будь-якими діями Росії, які можуть створювати додаткові ризики для країн Балтії та інших держав НАТО.
Чому Європа говорить про гібридні атаки
Останніми роками європейські уряди дедалі частіше використовують термін «гібридні атаки». Йдеться про дії, які не обов’язково мають вигляд прямого військового удару. До них можуть належати кібератаки, диверсії, спроби пошкодження критичної інфраструктури, інформаційні кампанії, втручання у вибори або інші дії, спрямовані на дестабілізацію держави.
Особливість таких операцій у тому, що їх може бути складніше одразу пов’язати з конкретною державою. Виконавці можуть діяти через посередників, а сама операція може поєднувати кілька різних інструментів. Європейські країни останнім часом неодноразово заявляли про зростання таких загроз із боку Росії. Особливо уважно за ситуацією стежать держави, які розташовані найближче до російського та білоруського кордонів.
Саме в цьому контексті Литва, Латвія та Естонія особливо активно реагують на підозрілі інциденти. Для країн Балтії питання безпеки має особливе значення через їхнє географічне положення та близькість до Росії.
Чому до Росії викликають дипломатів
Виклик представника іноземного посольства є офіційним дипломатичним сигналом. Держава може таким чином повідомити іншій країні про своє обурення або незгоду з певними діями. Найчастіше під час зустрічі представнику вручають ноту протесту. У документі офіційно фіксують претензії держави та її вимоги. Такий крок не означає автоматичного розриву дипломатичних відносин. Це значно м’якший інструмент, але водночас чіткий спосіб продемонструвати, що країна вважає певні дії неприйнятними.
У випадку з Лейпцигом дипломатичні протести мають ще й політичне значення. Кілька європейських держав фактично синхронізували свою реакцію та продемонстрували підтримку Німеччині. Це важливо і з огляду на подальшу політику ЄС та НАТО. Країни намагаються показати, що потенційні гібридні атаки не залишатимуться лише двосторонньою проблемою між Росією та окремою європейською державою.
Яку позицію займає Німеччина
Німеччина стала однією з країн, які найактивніше попереджають про російські гібридні загрози. Берлін пов’язує з Росією низку дій, які можуть бути спрямовані на дестабілізацію Німеччини та інших країн Європи. Саме після позиції німецької влади інцидент у Лейпцигу отримав міжнародний резонанс. Інші держави вирішили продемонструвати підтримку Берліну через дипломатичні канали.
Водночас конкретні обставини атаки та докази її можливого зв’язку з Росією мають встановлювати правоохоронні органи. Саме тому у повідомленнях про інцидент важливо розділяти підтверджені факти, заяви урядів і результати розслідування. Для європейських країн принципово важливо встановити, хто стояв за атакою та якою була її мета. Якщо причетність Росії буде підтверджена, це може стати підставою для подальших дипломатичних або інших заходів.
Що це означає для Європи
Скоординована реакція Великої Британії, Литви, Латвії та Естонії показує, що європейські держави сприймають можливі російські гібридні операції дедалі серйозніше. Особливо це стосується країн східного флангу НАТО. Польща та держави Балтії регулярно попереджають про ризики, які створюють Росія та Білорусь. Для них важливо не допустити ситуації, коли окремі інциденти сприйматимуться як випадкові та не пов’язані між собою. Саме тому уряди обмінюються інформацією, посилюють захист критичної інфраструктури та координують реакцію.
Водночас дипломатичні протести не означають початку прямого військового протистояння. Це насамперед політичний і дипломатичний сигнал Росії про те, що її дії перебувають під пильною увагою європейських держав. Подальша реакція залежатиме від результатів розслідування інциденту в Лейпцигу та від того, чи будуть отримані нові докази можливої причетності Росії.
Поки ж Велика Британія, Литва, Латвія та Естонія вже продемонстрували підтримку Німеччині, а Литва додатково використала дипломатичний канал, щоб засудити продовження російської агресії проти України. Про це повідомляють заяви зовнішньополітичних відомств цих країн.
Німецькі слідчі викрили двох підозрюваних у плануванні атаки на український транспортний літак в аеропорту Лейпцига, виявивши в їхніх діях зв’язок із росією.
Нагадаємо, що у Берліні готові офіційнопокласти на Росію відповідальність за спробу атаки безпілотника в Лейпцигу. Німеччина також розглядає можливість запровадження прямих санкцій проти російських структур.
Зокрема, буде закрито російське Генеральне консульство в Бонні, договір щодо «Російського дому» в Берліні буде розірвано, Берлін запропонує в Європейському Союзі нові списки осіб з Росії для введення санкцій у контексті гібридних атак та посилить контроль на в'їзді для російських громадян. Також Німеччина анонсувала посилення тиску на російський «тіньовий флот».
