Швейцарія зберігає мережу з понад 370 тисяч бомбосховищ
Швейцарія продовжує утримувати загальнонаціональну мережу бомбосховищ, яка налічує понад 370 тисяч укриттів і має забезпечити місце для кожного з приблизно 9 мільйонів жителів країни. Після завершення холодної війни влада не ліквідувала систему, а продовжила будувати укриття, повідомляє NPR World.
Одним із найбільших об’єктів мережі є бункер Зонненберг у Люцерні, збудований у 1970-х роках. Споруду, вхід до якої розташований на дитячому майданчику, спочатку проєктували для розміщення 20 тисяч людей у разі ядерної війни. За словами гідеси Зори Шельберт, на той час це становило приблизно третину населення міста.
Бункер обладнали дизельними генераторами із запасом пального на два тижні. Швейцарські посадовці тоді вважали, що нейтральна країна навряд чи стане безпосередньою ціллю удару, однак могла опинитися на шляху радіоактивних опадів із сусідніх держав.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
У 2011 році парламент Швейцарії обговорював можливість відмови від системи укриттів. Під час цих дебатів сталася аварія на японській АЕС «Фукусіма-Даїчі», спричинена землетрусом і цунамі. Зрештою законодавці вирішили зберегти мережу як національний резерв для захисту населення в разі надзвичайної ситуації.
За правилами, кожен житловий будинок у країні має або облаштувати бункер із протиударними дверима та вентиляцією, або спрямувати кошти на сусіднє укриття, яке утримує держава. Громадяни сплачують за будівництво й утримання таких споруд від 1700 до приблизно 3500 доларів.
У мирний час укриття використовують як винні погреби, сауни або складські приміщення. У 2002 році місткість Зонненберга скоротили з 20 тисяч до 2 тисяч осіб. За словами Шельберт, сумніви щодо можливості забезпечити порядок і належні умови для великої кількості людей були одним із чинників такого рішення. Частину приміщень згодом перепрофілювали для тимчасового розміщення біженців, шукачів притулку та бездомних, що критикували організації, які допомагають цим групам.
