Свято 6 серпня 2026 — Всесвітній день куликів: як живуть і мігрують птахи-мандрівники
6 вересня у світі відзначають Всесвітній день куликів — дату, присвячену птахам, які долають тисячі кілометрів під час міграцій і залежать від водойм, боліт, лиманів та узбереж. У 2026 році до цього дня приурочений Global Shorebird Count — міжнародний облік куликів, який триватиме з 1 до 7 вересня. Його учасники рахують птахів у різних країнах, щоб краще розуміти зміни їхніх популяцій та стан місць, де вони зупиняються під час міграції.
Всесвітній день куликів, або World Shorebirds Day, щороку відзначають 6 вересня. Це не державне свято, а міжнародна природоохоронна ініціатива, присвячена куликам, їхнім міграціям та місцям, від яких залежить їхнє виживання. Ініціативу започаткували у 2014 році. Головна ідея цього дня проста: щоб захищати птахів, потрібно спочатку розуміти, що з ними відбувається. Саме тому велика увага приділяється спостереженням, підрахункам та громадянській науці. Люди виходять до водойм, спостерігають за птахами, визначають види та передають результати фахівцям.
За роки існування World Shorebirds Day перетворився з окремої ініціативи на міжнародну спільноту, яка об’єднує спостерігачів за птахами, науковців, фотографів, природоохоронців і волонтерів. Організатори наголошують, що до спостережень може долучитися не лише професійний орнітолог. Побачений біля місцевої водойми кулик теж може стати частиною великого міжнародного масиву даних.
Хто такі кулики
Кулики — це велика група птахів, до якої належать, зокрема, побережники, пісочники, бекаси, кроншнепи, брижачі, сивки та кульони. Вони можуть сильно відрізнятися за розміром, кольором і формою дзьоба. Але багатьох із них об’єднує життя біля води та здатність здійснювати дуже далекі міграції. Деякі види проводять частину року в арктичних або субарктичних районах, де розмножуються. Коли приходить холодний сезон, вони летять на південь — іноді через кілька країн і навіть континентів. Для цього птахам потрібні безпечні місця, де вони можуть зупинитися, відпочити та знайти достатньо їжі.
Це особливо важливо під час міграції. Кулик може пролетіти величезну відстань, але не здатен провести весь шлях без зупинок. Йому потрібні болота, лимани, мілини, заплави річок, озера та інші вологі території. Тому зникнення однієї важливої водойми може вплинути не лише на місцевих птахів. Якщо це місце було зупинкою на міграційному маршруті, його втрата може створити проблему для птахів, які прилітають туди з дуже віддалених регіонів.
Чому кулики долають тисячі кілометрів
Міграції куликів — одна з найбільш вражаючих особливостей цієї групи птахів. Вони можуть щороку переміщуватися між північними районами, де розмножуються, і тропічними або південними територіями, де проводять холодний сезон. Під час такої подорожі птахам необхідно постійно поповнювати запаси енергії. Саме тому вони зупиняються у місцях, багатих на їжу. Особливо важливими є мулисті мілини, лимани та інші мілководні ділянки.
Там кулики шукають черв’яків, комах, молюсків, ракоподібних та інших дрібних тварин. Довгі або вигнуті дзьоби багатьох видів пристосовані саме до такого способу живлення. Деякі види можуть збільшувати масу тіла перед далеким перельотом на десятки відсотків. Наприклад, дослідження мігруючих куликів в Австралії показують, що перед міграцією їм необхідно накопичувати великі запаси енергії.
Є й справжні рекордсмени. Баранцевий кулик, або кульон великодзьобий, здатен здійснювати безпосадкові перельоти на тисячі кілометрів. BirdLife Australia наводить для одного з таких міграційних маршрутів відстань 13 560 км — від Аляски до Австралії.
Звідки взявся Всесвітній день куликів
Ініціатива World Shorebirds Day почалася у 2014 році. Її метою було привернути більше уваги до куликів та проблем, із якими вони стикаються під час міграцій. Організатори зробили акцент не лише на професійних дослідженнях. Важливою частиною руху стала участь звичайних людей, які спостерігають за птахами у своїх регіонах.
Такий підхід називають громадянською наукою. Людина може не бути біологом чи орнітологом, але її спостереження все одно можуть мати наукову цінність. Якщо багато людей регулярно фіксують птахів в одному місці, з часом можна побачити зміни їхньої чисельності та поведінки. Саме тому Всесвітній день куликів пов’язаний не тільки з просвітницькими заходами, а й із реальним збором даних. Організатори наголошують, що навіть невеликий список птахів із місцевої водойми може стати частиною глобальної картини.
Global Shorebird Counts 2026
Центральною подією World Shorebirds Day є Global Shorebird Counts — міжнародний облік куликів. У 2026 році він проходить з 1 до 7 вересня. Протягом цього тижня спостерігачі з різних країн вирушають до місцевих водойм та рахують куликів. Вони фіксують, які види побачили, скільки птахів було на конкретній території та де саме проходило спостереження.
Організатори спеціально наголошують, що для участі не обов’язково їхати до величезного заповідника або шукати зграю з тисяч птахів. Можна спостерігати навіть на звичній місцевій водоймі. Якщо там сьогодні немає жодного кулика, це також інформація, яку можна зафіксувати. У 2026 році організатори закликають передавати результати спостережень через eBird, додаючи їх до відповідного міжнародного обліку World Shorebirds Day. Цінність такого підходу саме в повторюваності. Якщо люди повертаються до тих самих місць щороку, науковці отримують можливість порівнювати дані та бачити довгострокові зміни.
Чому просто порахувати птахів недостатньо
На перший погляд може здатися, що підрахунок птахів — це просто спостереження для статистики. Насправді такі дані допомагають зрозуміти значно більше. Якщо на певній водоймі кількість куликів стабільна протягом багатьох років, це може свідчити про відносно нормальні умови для них. Якщо ж птахів стає різко менше, це привід з’ясувати причину.
Проблема може бути пов’язана зі зникненням кормової бази, забрудненням води, забудовою узбережжя, осушенням боліт, надмірним туризмом або іншими змінами. Іноді птахи реагують на такі зміни раніше, ніж вони стають очевидними для людей. Саме тому куликів називають індикаторами стану довкілля. Дослідники використовують зміни їхньої чисельності та поведінки, щоб оцінювати стан водно-болотних та прибережних екосистем.
Чому куликам загрожує зникнення
Одна з головних проблем для куликів — втрата місць, де вони живуть і зупиняються під час міграції. Водно-болотні угіддя та прибережні території часто використовують для будівництва, сільського господарства, промисловості та інших потреб. Птахам також шкодять забруднення, турбування людьми, полювання та зміни клімату. Для мігруючих видів проблема особливо складна, тому що вони залежать одразу від багатьох територій у різних країнах.
BirdLife International у своєму аналізі оновлення Червоного списку зазначає, що у 2024 році 16 видів мігруючих куликів перевели до вищих категорій загрози. Загалом 21 із 137 мігруючих видів куликів тепер вважаються глобально загроженими, а ще 26 мають статус близьких до загрозливого. Це означає, що до категорій глобальної природоохоронної уваги належить уже 34% таких видів. При цьому проблема не обмежується одним континентом. Птах може гніздитися на півночі Євразії, зупинятися під час перельоту в Україні, а зимувати зовсім в іншій частині світу. Якщо одна з ключових територій на цьому маршруті зникає, наслідки можуть відчути популяції, які живуть за тисячі кілометрів.
Водно-болотні угіддя потрібні не лише птахам
Кулики залежать від боліт, лиманів, заплав і прибережних мілин, але ці території важливі й для людей. Водно-болотні угіддя беруть участь у природному регулюванні води, підтримують біорізноманіття та можуть допомагати захищати території від наслідків повеней. У таких місцях живуть не лише птахи. Це середовище для риб, земноводних, комах, молюсків, рослин та великої кількості інших організмів.
Тому збереження місця, де годуються кулики, одночасно допомагає цілій екосистемі. BirdLife International називає водно-болотні угіддя важливими для водопостачання, продовольства, вуглецевого циклу та регулювання клімату. Хороший приклад — Жовте море у Східній Азії. Його припливні мілини є надзвичайно важливою зупинкою для мільйонів мігруючих водоплавних птахів. Водночас значна частина цих територій за останні десятиліття була втрачена через освоєння узбережжя, а чисельність багатьох видів продовжує зменшуватися.
Яку роль кулики відіграють у природі
Кулики не просто красиво виглядають на фотографіях і привертають увагу спостерігачів. Вони є частиною складних харчових мереж водно-болотних екосистем. Більшість видів живиться дрібними безхребетними. Птахи шукають їжу в мулі, піску, мілкій воді та серед рослинності, використовуючи різні форми дзьобів. Їхня присутність також показує, чи є на території достатньо їжі. Якщо водойма втрачає свою природну структуру або забруднюється, це може позначитися на кормових організмах, а потім і на самих птахах.
Кулики водночас є частиною харчування інших тварин. Молоді та дорослі птахи можуть ставати здобиччю хижих птахів та інших хижаків. Науковці тому розглядають куликів як своєрідних «свідків» того, що відбувається з природою. За їхньою чисельністю, поведінкою та розподілом можна помічати зміни у стані середовища.
Які кулики зустрічаються в Україні
Україна лежить на важливих шляхах міграції багатьох птахів. Через територію країни проходять маршрути, якими користуються водоплавні та навколоводні види. Під час весняних і осінніх міграцій куликів можна побачити біля лиманів, озер, річок, водосховищ, на заболочених територіях та інших місцях із доступною їжею. Серед видів, які можна зустріти в Україні, — кроншнепи, бекаси, побережники, пісочники, сивки та інші кулики. Частина з них є перелітними, а деякі можуть залишатися на зимівлю залежно від виду та погодних умов.
Особливо важливими є місця, де птахи можуть спокійно годуватися та відпочивати. Якщо водойма сильно заростає, забруднюється, осушується або люди постійно турбують птахів, її значення для міграції може зменшуватися. Саме тому спостереження за куликами в Україні теж може бути корисним для загальної картини їхніх міграцій. Дані з однієї країни доповнюють інформацію, яку збирають на інших ділянках міграційного шляху.
Як долучитися до Всесвітнього дня куликів
Найпростіший спосіб відзначити цей день — вийти на природу та поспостерігати за птахами. Для цього не обов’язково мати дорогий фотоапарат або професійний бінокль. Можна вирушити до найближчого озера, річки, ставка, лиману чи іншої водойми. Головне — не підходити надто близько до птахів і не намагатися їх підняти з місця заради фотографії.
Якщо є можливість, варто взяти бінокль або скористатися визначником птахів. Початківцям допомагають мобільні застосунки для визначення видів за фотографіями, звуками або зовнішніми ознаками. Побачених птахів можна записати та передати дані до eBird, якщо спостереження відповідає правилам платформи та Global Shorebird Counts. Саме такі звичайні спостереження й формують велику базу даних.
Ще один варіант — долучитися до місцевої природоохоронної організації або групи бьордвочерів. Там можна дізнатися, де у вашому регіоні найкраще спостерігати за куликами та як правильно визначати різні види.
Як правильно спостерігати за куликами
Головне правило — не заважати птахам. Мігруючі кулики витрачають багато енергії на переліт, тому кожна зупинка для них має значення. Якщо людина підходить занадто близько, зграя може злетіти. На перший погляд це здається дрібницею, але постійне турбування змушує птахів витрачати енергію, яку вони мали б використати на відпочинок і харчування.
Не варто бігати за птахами, кидати в них предмети або намагатися виманити їх їжею. Також небажано приводити собак без повідця до місць, де відпочивають великі зграї. Найкраще залишатися на відстані, користуватися біноклем і спостерігати спокійно. Хороше спостереження — це не те, під час якого вдалося підійти до птаха максимально близько, а те, після якого птах продовжив спокійно годуватися або відпочивати.
Цікаві факти про куликів
Кулики не завжди живуть біля моря. Попри англійську назву shorebirds, багато видів мешкають далеко від морського узбережжя. Їх можна зустріти біля річок, озер, боліт, луків, степів та інших відкритих територій.
Деякі види здійснюють неймовірні перельоти. Баранцевий кулик може подолати понад 13 тисяч кілометрів без зупинки під час одного з найдовших відомих міграційних маршрутів.
У куликів дуже різні дзьоби. Їхня форма пов’язана зі способом пошуку їжі. Один вид може діставати безхребетних із мулу, інший — ловити здобич на поверхні, а третій — шукати їжу на мілководді.
Місце зупинки може бути важливішим, ніж здається. Під час міграції птахи часто залежать від відносно невеликої кількості особливо продуктивних територій. Саме тому зникнення окремої водойми може мати наслідки далеко за її межами.
Куликів використовують для вивчення змін у природі. Їхня чисельність і поведінка можуть показувати, як змінюються водно-болотні та прибережні екосистеми.
Що змінюється у світі куликів
Сучасні дані показують, що проблема зі скороченням чисельності куликів є глобальною. BirdLife International повідомляє, що багато мігруючих видів демонструють тривале зменшення популяцій. У Північній Америці довгострокові дані, які аналізували дослідники, показали зниження чисельності у 26 із 28 досліджених видів. В Австралії також зафіксували падіння чисельності багатьох видів, що використовують місцеві водно-болотні території.
Окремою проблемою є швидка зміна місць, через які проходять міграційні шляхи. Розвиток узбережжя, осушення територій, забруднення та зміни клімату можуть зменшувати кількість доступних місць для відпочинку та годування. При цьому позитивні приклади теж є. У деяких регіонах посилення охорони водно-болотних угідь, відновлення природних територій та міжнародна співпраця допомагають зменшувати втрати. Саме тому природоохоронці наголошують: для захисту куликів недостатньо охороняти лише один заповідник. Потрібно зберігати цілу мережу місць уздовж міграційних маршрутів.
Чому Всесвітній день куликів важливий
Всесвітній день куликів нагадує про просту річ: міграція не закінчується на кордоні однієї країни. Птах може народитися на півночі, пролетіти через кілька держав і провести зиму за тисячі кілометрів від місця гніздування. Тому захист таких видів потребує співпраці різних країн. Якщо одна ділянка маршруту буде зруйнована, навіть добре захищені місця на іншому кінці світу можуть уже не врятувати популяцію.
Не менш важливі звичайні спостереження людей. Один запис сам по собі може здаватися незначним, але тисячі таких записів за роки дозволяють побачити закономірності. Саме в цьому і полягає головна ідея World Shorebirds Day: спостерігати, рахувати, вивчати й захищати. Чим більше ми знаємо про птахів та їхні маршрути, тим більше шансів зберегти місця, без яких вони не можуть обійтися.
Коли Всесвітній день куликів у 2026 році
У 2026 році Всесвітній день куликів відзначають 6 вересня. Цього року дата припадає на неділю. Паралельно з 1 до 7 вересня проходить Global Shorebird Counts 2026. Учасники з усього світу рахують куликів на місцевих водоймах і передають результати до міжнародної бази спостережень.
Долучитися може як досвідчений орнітолог, так і людина, яка тільки починає цікавитися птахами. Для цього достатньо знайти відповідне місце, спостерігати за птахами, не турбувати їх і правильно зафіксувати побачене. Всесвітній день куликів — це не просто дата для любителів птахів. Це нагадування про те, наскільки пов’язані між собою різні куточки планети та наскільки важливо зберігати водойми, болота й узбережжя, через які проходять давні міграційні маршрути.
