Тайвань зберігає успадковані від Республіки Китай територіальні претензії — Taipei Times
На Тайвані офіційно зберігають низку територіальних претензій, успадкованих від Республіки Китай після її переїзду на острів 1949 року. Вони охоплюють острови у Південнокитайському морі, Парасельські острови та острови Сенкаку, йдеться у колонці Taipei Times.
Претензії Республіки Китай
Тайвань має суперечки щодо островів Спратлі з В’єтнамом, Філіппінами, Малайзією та Брунеєм, щодо Парасельських островів — із В’єтнамом, а щодо Сенкаку, також відомих як Дяоюйтай, — з Японією. Китайська Народна Республіка претендує не лише на ці території, а й на острів Пратас, Цзіньмень, Пенху та весь Тайвань.
Наприкінці 1940-х років Республіка Китай оприлюднила карту з лінією з 11 рисок, якою заявляла суверенітет приблизно над 90% Південнокитайського моря. Нинішня лінія КНР з 10 рисок, яка раніше складалася з дев’яти, за даними видання, походить від цих претензій із незначними змінами.
Конституційні зміни, розпочаті 1991 року, відокремили так звану вільну територію Республіки Китай від материка, однак не скасували претензій щодо Південнокитайського моря та Сенкаку. Тайвань контролює острів Іту-Аба, або Тайпін, у складі архіпелагу Спратлі, а також острів Пратас, адміністративно віднесений до району Ціцзін міста Гаосюн.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Підходи провідних партій
Автор колонки зазначає, що китайський націоналізм історично був важливою складовою Гоміндану, тоді як Демократична прогресивна партія сформувалася на основі тайванського націоналізму та демократичного руху. У 2013 році адміністрація тодішнього президента Ма Інцзю підписала з Японією угоду про рибальство, яка надала Тайваню доступ до частини вод поблизу Сенкаку та не зачіпала питання суверенітету.
Адміністрація колишньої президентки Цай Інвень 2016 року наголошувала на суверенітеті над островами Південнокитайського моря та відповідними водами, але не згадувала лінію з 11 рисок чи «історичні води». Арбітражний трибунал відкинув китайські претензії на історичні права на ресурси в межах дев’ятирискової лінії поза морськими правами, передбаченими Конвенцією ООН з морського права. Рішення не визначало суверенітет над островами.
Міністерство закордонних справ Тайваню також заявило, що немає територіального спору з Філіппінами щодо острова Батан. На думку автора, адміністрації Тайваню уникають відмови від успадкованих претензій через можливу внутрішньополітичну суперечку та критику опозиції. Він також зазначає, що жодна адміністрація — ані Демократичної прогресивної партії, ані Гоміндану — не має військової можливості домагатися цих претензій.
