У Непалі видали збірник про договір 1923 року з Британією — Kathmandu Post
У Непалі вийшла книжка State and Craft: Readings on the 1923 Nepal-Britain Friendship Treaty, присвячена договору про дружбу між Непалом і Великою Британією, укладеному 1923 року. Збірник під редакцією Тіки Прасада Дхакала об’єднує есеї про документ, дипломатію довкола нього та його місце в сучасній історії Непалу.
В інтерв’ю Kathmandu Post Дхакал сказав, що почав досліджувати угоду через недостатню увагу до неї в непальських історичних працях і дискусіях про договори. Він працював над темою з 2019 року, а поштовхом до підготовки видання стала конференція до сторіччя договору 2023 року. Її організували Madan Puraskar Pustakalaya та Britain-Nepal Academy Council.
Визнання незалежності
За словами Дхакала, найбільш значущою є перша стаття договору, яка прямо визнавала внутрішню та зовнішню незалежність Непалу. Він наголосив, що Велика Британія після Першої світової війни була домінантною силою міжнародної системи, тому таке визнання мало особливу вагу для Непалу.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Редактор також зазначив, що назва «договір про дружбу» не лише описувала двосторонні відносини, а й допомагала формувати уявлення про них як про відносини рівних сторін. Після Сугаульського договору непальська сторона вважала відносини з Британією нерівноправними, а британська політика щодо незалежності Непалу, за його словами, залишалася неоднозначною.
Дипломатичний досвід
Дхакал назвав дипломатію мистецтвом ведення державних справ, що залежить не тільки від формальних рішень, а й від уміння посадовців комунікувати, вести переговори та долати перешкоди. Як приклад він навів Чандру Шумшера, який запропонував договір принцу Уельському, майбутньому королю Едварду VIII. У переговорах, за словами Дхакала, важливу роль також відіграв віце-король Індії лорд Редінг.
На думку редактора книжки, Непалу як «недомінантній» державі важливо зберігати простір для маневру та підтримувати дружні зв’язки. Він вважає, що питання управління кордонами, торгівлі, транзиту й водних ресурсів у відносинах із сусідами потребують постійної дипломатичної взаємодії та взаємної довіри.
