У Південному Судані затримується запуск механізмів перехідного правосуддя — автор колонки
У Південному Судані затримується запуск механізмів перехідного правосуддя, передбачених мирною угодою 2018 року. Автор колонки Джон Г. Ікубадже пов’язує це, зокрема, з обмеженою співпрацею уряду країни з Африканським союзом у питанні створення механізмів підзвітності.
У колонці для Premium Times Nigeria Ікубадже зазначає, що у листопаді 2024 року президент Салва Кіїр Маярдіт підписав закони про Комісію з питань правди, примирення та зцілення та Орган з питань компенсацій і репарацій. Водночас, за оцінкою автора, практичне запровадження цих законів і відповідних інституцій залишається ускладненим.
Три механізми угоди
Розділ V Відновленої угоди про врегулювання конфлікту в Південному Судані передбачає створення трьох структур: Комісії з питань правди, примирення та зцілення, Гібридного суду для Південного Судану та Органу з питань компенсацій і репарацій.
Угода також визначає роль Африканського союзу та ООН у розробленні й запровадженні цих механізмів разом з урядом Південного Судану. За словами Ікубадже, найбільше проблем виникає з практичним запуском Гібридного суду.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Відбір комісарів
Закон про Комісію з питань правди, примирення та зцілення покладає на голову Африканського союзу та генерального секретаря ООН відповідальність за відбір трьох комісарів, які не є громадянами Південного Судану. Спільний технічний комітет Африканського союзу та ООН відібрав шістьох кандидатів, з яких Південний Судан має визначити трьох — двох чоловіків і одну жінку.
За словами автора, фінальний етап відбору затримався через невирішені питання оплати праці, проживання, безпеки, розміщення та перекладу для іноземних комісарів. Він також вказує на недотримання встановлених строків на тлі підготовки до загальних виборів, запланованих на грудень 2026 року.
Ікубадже закликав владу Південного Судану передбачити фінансування цих механізмів і забезпечити участь громадянського суспільства, молоді, жінок, людей з інвалідністю та старійшин. Він також наголосив на потребі технічної та фінансової підтримки з боку міжнародної спільноти, Африканського союзу, ООН і Міжурядової організації з розвитку.
