В Ірані бояться масових протестів через економічний тиск США, —Reuters
Влада Ірану побоюється, що посилення економічного тиску з боку США може ще більше погіршити становище населення та спровокувати нову хвилю масових протестів.
14 серпня президент США Дональд Трамп заявив про намір завдати Ірану сильного економічного удару.
Напередодні міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив, що Вашингтон може вже цього тижня запровадити проти Тегерана заходи, яких «ще ніколи не бачили».
Водночас американська сторона поки не розкрила, про які саме обмеження йдеться.
Іран увійшов у війну зі США вже зі значними економічними проблемами — високою інфляцією, ослабленою національною валютою, дефіцитом енергії та тривалими санкціями. Війна додатково завдала удару по економіці країни через пошкодження інфраструктури, порушення торгівлі, скорочення виробництва та значні витрати на відбудову.
За даними Статистичного центру Ірану, які наводить Reuters, у липні річна інфляція в країні становила 66%.
При цьому споживчі ціни були на 87,9% вищими, ніж роком раніше, а продовольча інфляція досягла 128%.
Мінімальну заробітну плату цього року підвищили приблизно на 60%, однак через падіння курсу іранського ріала її еквівалент у доларах скоротився приблизно зі $105 до $86 з кінця березня.
За словами співрозмовників Reuters, для іранського керівництва найбільшим ризиком є не саме подальше погіршення економічної ситуації, а можливість нового спалаху протестів.
Однією з ознак занепокоєння іранського керівництва колишній посадовець назвав призначення Хоссейна Таеба керівником воєнізованого формування «Басідж». Таеб раніше був причетний до придушення протестів у країні.
Ситуацію додатково ускладнює американська морська блокада. Іран намагається доставляти основні товари сухопутними маршрутами та через Каспійське море, однак пошкодження мостів унаслідок ударів збільшує вартість і тривалість перевезень.
Особливо гострою залишається ситуація з паливом. Імпорт бензину через блокаду фактично припинився. За даними Reuters, Іран виробляє близько 130 млн літрів бензину на добу, тоді як внутрішнє споживання становить приблизно 137 млн літрів.
Таким чином, подальше посилення американських санкцій та обмежень може створити для іранської влади не лише економічну, а й серйозну внутрішньополітичну загрозу, посиливши невдоволення населення та ризик нових масових протестів.
Про це пише Reuters із посиланням на трьох іранських посадовців та співрозмовників у політичних колах.
Іран дав США кілька тижнів на виконання положень попередньої угоди, пригрозивши військовою відповіддю у разі провалу дипломатичних переговорів.
Іранські лідери, які виступають за жорстку лінію, могли розробити план підготовки до нового етапу війни. За даними The Wall Street Journal, Тегеран посилює контроль над військовими, збільшує виробництво ракет і безпілотників та намагається розширити зону протистояння.
Великі втрати Reaper у війні з Іраном показують одну з головних проблем сучасної війни: навіть дорогий і технологічний безпілотник може швидко стати вразливим, якщо працює проти противника з потужною системою ППО. Про це пише The Washington Post.
США мають достатньо військових ресурсів, щоб підтримувати морську блокаду Ірану необмежений час. Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що американські кораблі можуть постійно змінювати один одного в регіоні, тому Вашингтон здатен продовжувати тиск на Тегеран стільки, скільки буде потрібно.
