В Ізраїлі описали особливу будову таза сучасних чоловіків — Jerusalem Post
Дослідники Тель-Авівського університету в Ізраїлі дійшли висновку, що таз сучасних чоловіків Homo sapiens має особливу геометрію кульшових суглобів, яка могла зробити ходьбу енергоефективнішою. Про результати дослідження, опублікованого в журналі Scientific Reports, повідомляє Jerusalem Post.
Порівняння тазів неандертальців і людей
Групу очолив професор кафедри анатомії та антропології Тель-Авівського університету Йоель Рак. До неї також увійшли науковці з Іспанії, Техніона, Університету Бар-Ілан та Академічного коледжу Оно.
Автори порівняли два майже повністю збережені чоловічі таза неандертальців — із печери Кебара в Ізраїлі та місцезнаходження Сіма-де-лос-Уесос в Іспанії — з десятками тазів сучасних людей. За більшістю вимірів і пропорцій таз неандертальців, попри великий розмір і масивність, виявився подібнішим до таза сучасних жінок, ніж до таза сучасних чоловіків.
Науковці припускають, що конфігурація, спільна для неандертальців і сучасних жінок, є давнішою, предковою. Натомість у сучасних чоловіків кульшові суглоби розташовані далі вперед, що автори роботи назвали еволюційною зміною.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Модель механізму ходьби
Згідно з біомеханічною моделлю дослідників, зміщення кульшових суглобів уперед збільшує горизонтальну відстань між суглобом і лінією сили тяжіння. Під час кроку центр мас тіла опускається, а м’язи-згиначі стегна можуть пом’якшувати цей рух, накопичувати потенційну енергію та вивільняти її для наступного кроку.
Команда порівнює такий принцип із вбудованим пружинним механізмом, який, на її думку, міг зменшувати витрати енергії під час тривалої ходьби. Дослідники зазначили, що їхня модель також може пояснювати частину статевих анатомічних відмінностей людського таза.
Співавторка роботи Елла Бін з Академічного коледжу Оно сказала, що вивчення еволюції механізму ходьби може бути корисним для біомеханіки, досліджень опорно-рухового апарату, реабілітації та профілактики травм. Рак також зазначив, що цей механізм потенційно може бути важливим для досліджень проблем суглобів, остеоартриту, конструкцій кульшових протезів і програм відновлення.
