В Ізраїлі помер останній із живих учасників підняття Чорнильного прапора Йоханан Елішув
В Ізраїлі, у Петах-Тікві, у віці 95 років помер Йоханан Елішув — останній із живих бійців, які брали участь у піднятті Чорнильного прапора в Умм-Рашраші, сучасному Ейлаті, 1949 року. Про це повідомляє Jerusalem Post. Елішув помер у своїй квартирі в Петах-Тікві, на тій самій ділянці землі, де народився.
Бої за Єрусалим
Елішув служив у Пальмасі, був зв'язковим і водієм, воював на шляху до Єрусалима та в Негеві. У дитинстві він мав важку дислексію, залишив школу у 12 років і почав працювати в гаражі, де здобув технічні навички. Приблизно у 15 років Елішув підробив дані про свій вік, заявивши, що йому 16 років, аби вступити до Пальмаху.
Під час боїв за Єрусалим Елішув був особистим зв'язковим командира роти Хаїма Познанського, відомого як Поза. Після невдалої операції в Набі-Самуелі він допомагав організовувати відступ, евакуювати поранених і збирати зброю. У боях за район Катамон у Єрусалимі Елішув також був серед бійців, які евакуювали поранених Рафаеля Ейтана та Давида Елазара — майбутніх начальників Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Чорнильний прапор в Умм-Рашраші
У червні 1948 року Елішува перевели на південний фронт під командуванням Узі Наркісса. Він зазнав поранення після підриву на міні, але після одужання повернувся до бойових дій. Згодом воював у Негеві, брав участь в операціях «Йоав», «Лот», «Хорев» та «Увда», а також у захопленні Беер-Шеви.
Під час операції «Увда» Елішув був водієм командувача південного фронту Іґаля Алона. Пізніше він керував командно-розвідувальним джипом, у якому їхав командир бригади «Негев» Нахум Саріг. 10 березня 1949 року Елішув входив до першої групи бійців, що дісталася покинутої поліцейської дільниці в Умм-Рашраші. Військові не мали національного прапора, тому створили імпровізований Чорнильний прапор, підняття якого стало одним із символів війни за незалежність Ізраїлю.
Після завершення регулярної служби 1949 року Елішув залишався резервістом артилерійського корпусу та брав участь у Синайській кампанії 1956 року, Шестиденній війні, війні Судного дня і Першій ліванській війні. У цивільному житті він близько 30 років працював водієм важких транспортних засобів у компанії Solel Boneh, зокрема долучався до будівництва доріг до Ейлата. Поховати Елішува планують на кладовищі Сегула в Петах-Тікві.
