В ОАЕ колумністи The National закликали міста посилювати співпрацю
В ОАЕ Бадр Джафар і Параг Ханна у колонці для The National закликали провідні міста світу зміцнювати фінансові, технологічні та логістичні зв’язки. На їхню думку, глобальні економічні центри не лише конкурують за капітал і фахівців, а й залежать один від одного через потоки товарів, даних, інвестицій і людей.
Автори зазначають, що десять найбільших міст забезпечують майже 20% світового валового внутрішнього продукту. Вони вважають, що стійкість міст під час криз залежить від доступу до ринків, капіталу, інфраструктури, інституцій і талантів, а також від уже налагоджених партнерств.
Приклади ОАЕ та Сінгапуру
Як приклад координації всередині країни Джафар і Ханна наводять сім еміратів ОАЕ. Вони згадують ринки капіталу Абу-Дабі, торговельно-логістичну роль Дубая та порти Шарджі й Фуджейри на східному узбережжі, які дають країні вихід за межами Ормузької протоки.
За даними колумністів, до порушень навколо Ормузької протоки Хор-Факкан обробляв приблизно 1,5 тис. контейнерів на тиждень, а до липня цей показник перевищив 50 тис. контейнерів. Понад 8 тис. вантажівок щодня перевозили вантажі вглиб країни та до портів у верхній частині Перської затоки. Автори пов’язують це зростання з коридорами та партнерствами, створеними ще до кризи.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Сінгапур у колонці названо іншим прикладом невеликої, відкритої й залежної від торгівлі держави. Автори нагадали про відокремлення країни від Малайзії у 1965 році, азійську фінансову кризу та епідемію SARS, після яких Сінгапур, за їхньою оцінкою, зміцнював інституції та диверсифікував економіку.
Торгівля і нові маршрути
Двостороння торгівля ОАЕ та Сінгапуру перевищує 20 млрд доларів, зазначається в колонці. Минулого року країни завершили пілотний проєкт цифрового транскордонного торговельного фінансування та підписали угоду про співпрацю у сфері штучного інтелекту. Також автори вказують, що товарообіг ОАЕ з Гонконгом досяг 15 млрд доларів.
На думку Джафара і Ханни, Індійсько-Близькосхідно-Європейський економічний коридор і Середній коридор через Центральну Азію свідчать про прагнення зменшити залежність від окремих вузьких місць у світовій торгівлі. Вони пропонують авіахабам, портам, фінансовим центрам і технологічним коридорам розвивати резервні потужності, обмін даними та механізми взаємного визнання.
