З 1979 року Гренландія й Антарктида втратили 11,3 трлн тонн льоду — Asharq Al-Awsat
Льодовикові щити Гренландії та Антарктиди з 1979 року втратили приблизно 11,3 трильйона метричних тонн льоду. Це підвищило середній рівень Світового океану приблизно на 3,1 сантиметра, йдеться у науковому дослідженні, опублікованому в журналі Scientific Data, повідомляє Asharq Al-Awsat.
Танення прискорюється
Міжнародна група полярних науковців, роботу якої координувало Європейське космічне агентство, використала 45 незалежних наборів спостережень і дані 27 супутників. Після включення супутникових даних NASA дослідники змогли простежити зміни обсягів льоду в Антарктиді від 1979 року, а в Гренландії — від 1972-го.
Авторка дослідження, фахівчиня з вивчення льоду Нортумбрійського університету Інес Отосака зазначила, що у 1970-х, 1980-х і на початку 1990-х років льодовикові щити були відносно стабільними. Згодом втрати маси льоду почали зростати, а особливо помітним цей процес став у 2010-х роках. За її словами, тенденція простежується насамперед у збільшенні обсягів льоду, що потрапляє в океан.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Вплив теплих вод
Згідно з дослідженням, близько п’яти шостих втрат льоду пов’язані не з підвищенням температури повітря, а з потеплінням води, яка руйнує льодові щити знизу й з боків. Співавтор роботи Ерік Ріньйо з Каліфорнійського університету в Ірвайні зазначив, що швидке танення полярних льодів підвищує рівень моря та посилює вразливість прибережних районів.
За оцінкою Отосаки, підвищення рівня моря на кожен сантиметр означає, що ще від 2 до 3 мільйонів людей можуть щороку зазнавати затоплень щонайменше один раз. Вона також повідомила, що льодовик Якобсгавн у Гренландії нині відступає зі швидкістю до 50 метрів на добу.
У 2020–2023 роках прискорення втрат льоду, за даними дослідження, здавалося тимчасово призупиненим. Автори пов’язують це з короткостроковими погодними коливаннями, а не зі зміною довгострокової тенденції. В Антарктиді рекордні снігопади у східній частині континенту компенсували частину швидкого танення менш стабільного Західноантарктичного льодовикового щита.
