Заморожені гроші Росії хочуть передати новій структурі ЄС
Колишні високопосадовці Німеччини, Франції та США закликали Євросоюз передати заморожені російські активи з бельгійського депозитарію Euroclear під управління нової структури ЄС. На їхню думку, це дозволило б використати кошти Росії для підтримки України та водночас зняти частину ризиків із Бельгії.
Наприкінці 2025 року Бельгія відмовилася передавати Україні заморожені активи Центрального банку Росії на суму близько 210 млрд євро. На той момент Москва попереджала про наслідки для тих, хто спробує розпоряджатися російськими коштами.
Замість передачі самих активів Євросоюз погодив для України кредит на 90 млрд євро на 2026–2027 роки. За даними FAZ, відсотки за цим кредитом мають фінансуватися за рахунок громадян ЄС.
Тепер троє колишніх чиновників пропонують інший варіант. Вони вважають, що російські активи потрібно передати від Euroclear новому адміністратору ЄС. Йдеться про колишню міністерку оборони Німеччини та екслідерку ХДС Аннегрет Крамп-Карренбауер, колишню міністерку Франції з європейських справ Наталі Луазо та Даліпа Сінгха — колишнього заступника радника з національної безпеки США й експерта із санкцій за часів президента Джо Байдена.
У спільній заяві вони закликають ЄС діяти швидко. «Європейський Союз має негайно передати заморожені кошти Центрального банку Росії новому адміністратору ЄС. Тоді Бельгії більше не доведеться боятися "російського примусу"», — йдеться у заяві.
Чому автори пропозиції вважають момент слушним
Колишні чиновники називають одразу кілька причин, чому ЄС варто ухвалити таке рішення зараз. Перша — вони бачать своєрідне «вікно можливостей». На їхню думку, війна зайшла в глухий кут, російські нафтопереробні заводи зазнають атак, а політична ситуація в Європі змінилася. Зокрема, вони згадують колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, якого вважають одним із головних противників жорсткої політики ЄС щодо Росії.
Друга причина — російські гроші можуть посилити позиції України на майбутніх переговорах. Крамп-Карренбауер вважає, що передача активів Києву могла б дати Володимиру Путіну сигнал: продовжувати війну в розрахунку на те, що Україна та її союзники залишаться без грошей, не вийде. «Якщо ЄС зараз передасть російські активи Києву, Путін зрозуміє, що продовжувати так само, поки в України та її союзників не закінчаться гроші, безнадійно. Це може підвищити його готовність погодитись на припинення вогню», — пояснила вона.
Третя причина — майбутні фінансові потреби України. За оцінкою авторів пропозиції, 90 млрд євро допомоги, передбачених на 2026–2027 роки, зрештою вичерпаються. Якщо до цього моменту не буде знайдено нового джерела фінансування, Росія може опинитися у вигіднішій позиції.
Ще один фактор — майбутні президентські вибори у Франції. Колишні чиновники побоюються, що після виборів наступного року до влади можуть прийти політики, які будуть менш прихильними до України. Серед можливих ризиків вони згадують Марін Ле Пен. «Існує небезпека того, що Франція може перестати бути одним із найважливіших союзників України після Макрона», — сказала Крамп-Карренбауер.
Чого побоюються через Трампа
Автори пропозиції також звертають увагу на позицію США та президента Дональда Трампа. У матеріалі згадується неофіційний «мирний план» із 28 пунктів, який, за даними видання, могли узгоджувати переговорники восени 2025 року.
У його 14-му пункті, як стверджується, йшлося про можливе використання 100 млрд доларів із заморожених російських активів для відновлення України. Передбачалося, що цим процесом керуватимуть США, а половина прибутку від інвестицій може відійти американській стороні. Інша частина коштів мала бути спрямована на російсько-американські проєкти.
Крамп-Карренбауер вважає, що передача активів під контроль ЄС могла б не допустити такого сценарію. «Дехто каже, що Трамп хоче використати ці гроші для фінансування угод між Америкою та Росією. Якщо ж, з іншого боку, ЄС візьме їх під свій контроль зараз, то вони будуть захищені від доступу Путіна або Трампа», — пояснила вона. На її думку, це також посилило б позиції України та європейських країн на майбутніх переговорах про завершення війни.
До чого тут Німеччина
Є ще один аргумент — внутрішня політика Німеччини. Автори пропозиції вважають, що використання російських грошей для підтримки оборони України дозволило б зменшити навантаження на бюджети європейських країн.
Це, зокрема, могло б послабити аргументи ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини», яка виступає проти того, щоб німецькі платники податків фінансували допомогу Україні. Таким чином, прихильники ідеї пропонують не просто передати заморожені російські кошти Україні, а спочатку змінити структуру, яка ними управляє. На їхню думку, це могло б зняти частину ризиків із Бельгії та дати ЄС більше контролю над активами Росії. Про це пише Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ).
Рада Безпеки ООН у понеділок проведе неформальне засідання, присвячене українцям, яких Росія утримує в полоні. Учасники говоритимуть про поводження з військовополоненими та цивільними, порушення міжнародного права і вербування іноземців до російської армії.
