4 роки повномасштабної війни: спогади українців про перший день нападу Росії
Сьогодні, 24 лютого українці, де б вони не були, згадують найстрашніший день свого життя, яке поділилося на період до повномасштабного вторгнення російської армії в Україну та після. У соцмережах вони діляться спогадами про першу в їх житті повітряну тривогу, про перші бомбардування міст та сіл, про термінову евакуацію, про те, що в голові була одна думка: «Як нам вистояти!».
Агентство UA.News зібрало ці спогади.
«Наш ранок 24 лютого. Київське море. Ніякої інформації. А рашисти летіли над будинками дуже низько. Цей жах назавжди», — згадує мешканка Київщини Анна.
«4 роки назад в цю ніч я не спав! Десь о 4 ранку почув перший вибух! Я навіть в думках не припустив, що почалася повномасштабна війна! Я подумав, що це якісь дурні салюти запускають! До 6 ранку я нарахував близько десятка вибухів, але все одно не міг подумати, що це вибухи! Як таке можно взагалі було припустити, щоб у 21 сторіччі в 4 годину ранку без оголошення війни, на нас, як миші напали окупанти з мордору! Один в один, як німці 22 червня 1941р. О 6 ранку прибігла дружина з криками «Війна!» Цілий день мешканці Ірпеня чули вибухи в районі Гостомельського аеропорту! День був напружений! Але сама напружена, на мою думку, була ніч з 24 на 25 лютого! Коли я чув вибухи це заспокоювало! Значить боротьба триває! Найстрашніше це була тіша! Страшно було подумати, що ми програли!», — написав про перший день війни мешканець Ірпеня Лаврентій.
«24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення росії в Україну, під час виконання бойового завдання загинув підполковник Олександр Олександрович Жибров. З перших днів війни 2014 року він боронив українське небо, неодноразово виконуючи складні бойові вильоти. У той трагічний день він разом зі своєю авіаційною парою вилетів на Херсонщину, щоб знищити ворожу механізовану колону техніки, що рухалася на південь України. Попри потужний вогонь російських зенітних засобів, Олександр успішно уразив ціль. Коли його літак отримав серйозні пошкодження і став некерованим, він спрямував штурмовик у скупчення ворожої техніки, продовжуючи виконувати бойове завдання до останнього подиху. На жаль, катапультуватися не вдалось — підполковник загинув смертю героя», — нагадали про геройський вчинок на сторінці 299 бригади тактичної авіації ім. генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова.
«4 роки тому. Без пафосу і гучних слів, ми з побратимами узяли до рук зброю і пішли захищати нашу країну. Сотні тисяч синів та доньок України зробили впевнений крок у невідомість, і стали Воїнами. Честь усім справжнім! Вічна памʼять тим, хто назавжди лишився в строю…», — написав Сергій.
«Публікуємо дописи, які виходили на фейсбук-сторінці Міністерства оборони в перший день великої війни, хвилина в хвилину. 24.02.22 09:10 – оголошено про введення воєнного стану: Президент Володимир Зеленський підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Народні депутати затвердили цей документ 300 голосами», — нагадало Міноборони України на своїй сторінці у Facebook.
«Я памʼятаю зачинені ролети іноземних посольств у Києві, до яких мене раніше любʼязно запрошували, диппредставництва були порожні, вони виїхали незадовго до того ранку. В Бучі біля військомату і біля штабу тероборони зібралися сотні чоловіків і жінок, того ранку ми просили видати нам зброю, і дати наказ де і як захищати. Вже декілька годин поруч у Гостомелі тривав бій, ми чули стрелкотню і вибухи так близько, ніби бій тривав у сусідньому кварталі. Ми не питали який у нас буде статус, скільки нам будуть сплачувати, які будуть пільги, привелеї і нагороди. Ми вимагали дати нам зброю, набої і наказ де зайняти позиції. Офіцер спитав хто з нас військовозобовʼязаний і має бойовий досвід, або служив строкову службу в армії. Лише невелика групка з натовпу підподали під цю категорію», — згадав захисник України Саїд Ісмагілов.
«24 лютого 2022 року. Путін загострює протистояння росіян з 2014 року, починаючи з війни проти України, що триває. Міста та села перетворюються на поля руїн. Україна не падає. Я маю честь супроводжувати народ України в їхній боротьбі зі своєю камерою», — написав німецький фотокореспондент Тілл Мауєр, який за чотири роки з фотокамерою проїхав всю прифронтову зону.
«Це — моє єдине фото за 24 лютого 2022 року. Цього дня в нас мала бути важлива робоча зустріч з новим керівництвом. Напередодні ввечері я прасувала сорочку та хвилювалася, як усе мине. Сорочка, ясна річ, не знадобилася. Зранку Сергій поїхав туди, де видавали зброю, а я купила продуктів, заклеїла вікна скотчем і постелила каремат у коридорі. Через декілька днів я виїхала з цієї квартири з двома котами, двома ноутбуками, документами і мінімумом речей. І більше туди не повернулася», — згадує мешканка Києва Ольга.
«Що я робив 24 лютого 2022 року? Та нічого особливого: я вбивав підарів. Було страшно, було важко, було весело, було драйвово. Підари файно горіли. А потім - було 25-те лютого. В потім - 26-те... А сьогодні ось — 23-тє лютого 2026-го року. І живих підарів ще багато. Всім стане», — написав у соцмережах захисник України Василь.
«У Києві – комендантська година. Перші такі обмеження у моєму житті. Навіть на Майдані якісь заборони не зупиняли. Але сьогодні треба підкоритися та дати владі зробити свою роботу.
Вперше у житті мої рідні проведуть ніч у підвалі. Там немає зв'язку. Ще одна родина рідних – у льоху. Тільки вранці ми з'ясовуватимемо, кому з рідних, друзів, колег шизофренік дозволив пожити хоча б ще день», – опублікувала свій перший допис під час війни киянка Ірина.
Волонтерка Ірина опублікувала коментері, які зібрала у перший день повномасштабної війни під своїм дописом з різних міст України.
«4 роки як час зупинився. І це якийсь один дуже довгий день, який ще не скоро закінчиться. Маленька війна, була перевіркою домашнього завдання, чи здатні ми захистити самих себе. Велика війна це наслідки, які відчув на собі кожен, важкий урок, бездіяльності, аморфності, інфантильності населення, для яких демократія це про права, а не про обов'язки. Ми платимо кровю і землею, за рішення тих людей, яких самі ж приводили до влади всі ці роки. Дуже сподіваюсь що ті хто доживуть до її завершення, не дозволять допустити таких самих помилок, ні своїм дітям, ні своїм онукам, які зараз розхльобуємо ми», – написав захисник України Олександр.
Нагадаємо, що колишній Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний оприлюднив звернення з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення.
Втрати РФ за чотири роки повномасштабної війни перевищили 1,26 млн військових.
Навіть за десятки кілометрів від лінії фронту будь-яка помилка може коштувати життя. Повномасштабна війна на сході Україна докорінно змінила тактику армії, логістику та саме поняття тилу.
