Верховний сказав, що пройшов випробування дрон на 3000 кілометрів.
Ого! Тепер ми до Лондона дістаємо, і навіть до Ісландії.
Але є питання - які випробування пройшов цей потужний далекобійний дрон? Якщо просто політав на полігоні - то це нічого не варте: реальні випробування можуть бути проведені тільки в бойовій обстановці, коли дрон подолає ворожі ППО і РЕБ, долетить куди треба (за 3000 км) і точно вразить ціль.
У нас уже є десятки, якщо не сотні, всіляких моделей дронів, і дронів-ракет, і просто ракет, а ось розбомбити завод у Єлабузі (лише 1500 км), що виробляє шахеди, ми не можемо; розбомбити авіабазу Оленья (1800 км), на якій базуються Ту-95, ми не можемо; літати на москву (600 км) щоночі, як літають у Київ ворожі дрони, ми не можемо.
Справа не в дальності. Практично будь-який легкомоторний літак можна зробити «дроном» - поставити автопілот, систему навігації, сервоприводи управління, завантажити замість екіпажу побільше палива і причепити до нього бомбу. Ось вам і «ударний безпілотник» з дальністю в кілька тисяч кілометрів.
Зробити це не складно. Але чомусь такі дрони не бомблять. Чомусь до Москви наші дрони долітають раз на півтора року, а до Оленьї навіть не пробують. Тому що дрон - справжній дрон, - це не тільки літак, мотор, бомба, це - технології, це, по суті, штучний інтелект, який керує дроном настільки добре, щоб за тисячі кілометрів від місця старту він міг ухилитися від ракети і обійтися без сигналів супутникової навігації.
Чому не долітають наші дрони? Тому що бракує інтелекту, насамперед людського. Скажіть це президенту. Це питання слід розглянути на Ставці.
А ми продовжуємо допомагати тим безпілотникам, чиї дрони долітають. У кого з мізками все гаразд.
Юрій Касьянов
