У Польщі провели нове опитування: мовляв, на тлі зростаючої загрози з боку Росії — чи готові ви розпочати добровільне військове навчання?
71% респондентів заявили, що не зацікавлені в такому навчанні. Водночас 26% висловили певну зацікавленість, а лише 5% були впевнено готові записатися.
Також 42% опитаних виступають виключно за професійну контрактну армію, а не за мобілізацію населення. Абсолютно очікувана відповідь, насправді.
Нагадаю: у будь-якому суспільстві добровільно готові служити в армії, а тим більше воювати, в кращому випадку 10% населення. Саме на ці 10% і спиралася концепція так званих «малих розумних контрактних армій», яка донедавна вважалась значущою.
Основна маса громадян у будь-якій державі, у всі часи і всюди — не бажає служити, а тим більше воювати, тобто вбивати й вмирати.
Навіть Ізраїль, який часто наводять як приклад високої готовності громадян служити (а ця готовність дійсно вища, ніж у, скажімо, Європі), схиляється до закону про військову повинність.
Коли хлопцям і дівчатам виповнюється 18 років, держава не оголошує «день добровольця», очікуючи, що 70–80% цих вчорашніх школярів самі долучаться до армії.
Є закон, який зобов’язує до призову. Військова повинність не дарма називається саме повинністю, або обов’язком.
І це знову повертає нас до того, що я постійно повторюю — і продовжую повторювати: армія, а тим більше війна, — це завжди і без винятків справа держави. Поза державою вона не існує і не може існувати.
Саме тому це велике завдання і виклик для державного апарату: мобілізувати, організовувати й вести людей у всьому, що стосується війни.
Поляки витрачають величезні кошти на закупівлю зброї — від найсучасніших танків до літаків, — але все це лише метал. Сталлю ж, як завжди було і завжди буде, залишаються люди.
І справжній виклик для тієї ж Варшави — це не те, як переконати 71%, а в тому, як мобілізувати й організовувати цю масу, незалежно від того, що вони думають і чого хочуть.
Що вони думають — і так зрозуміло. Як і всі люди, служити й воювати вони не хочуть і не захочуть.
І це — головний екзамен для будь-якої держави: на її зрілість і здатність захищати свої кордони, свій суверенітет, свою спільноту і свої порядки.
