Коментувати зустріч у Лондоні в якомусь сенсі ще рано, оскільки самі переговори поки не відбулися.
Але дуже примітним є сам факт переговорів у Лондоні, враховуючи, що британська делегація брала участь у переговорах і в Парижі. Те, що сторони поїхали до Лондона, демонструє нам, що американська адміністрація хоче досягти угоди не лише з політичними лідерами Великобританії, але й з британськими політичними елітами.
Тому потрібна зустріч у Лондоні, яка буде супроводжуватися формальними та неформальними переговорами. Тобто для успіху миру потрібен такий собі «американо-британський союз», об'єднання позицій для успіху мирної угоди.
Також зустріч у Лондоні — це визнання того впливу, який сьогодні має Лондон на російсько-українську війну. Але це також означає покладення відповідальності на британців за подальший її хід. Нарешті, ми спостерігаємо демонстрацію недовіри з боку Москви, яка боїться, що в Лондоні перепишуть раніше досягнуті проєкти угод у Парижі.
Тому я думаю, що саме ці лондонські переговори стануть певним «Рубіконом» для нинішнього етапу переговорів, після чого стане зрозуміло, чи ситуація розвивається в напрямку згасання війни та врегулювання, чи вона й надалі розвивається в напрямку кризи та ескалації.
