Уряд підготував проект монетизації субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Згідно із задумом Міністерства фінансів, нарахування державної допомоги буде здійснюватися не за соціальними нормативами, а по фактичному споживанню енергоресурсів. Передбачається, що нова модель почне діяти з 1 січня 2018 року. В даний момент проект проходить громадське обговорення.
Суть та переваги монетизації
Для населення монетизація субсидій означає заміну пільг на оплату житлово-комунальних послуг грошовою компенсацією. Процес держдопомоги формалізується на законодавчому рівні. Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко анонсував, що кошти на монетизацію будуть виділені за рахунок скорочення споживання енергоресурсів:
«Ідея часткової монетизації субсидій – це крок, який повинен показати, що в тому числі ті люди, які отримують субсидії, мають можливість і повинні мати стимул для того, щоб економно використовувати енергоносії, насамперед – газ та електроенергію»
- розрахунки безпосередньо з Держказначейства без будь-яких протоколів;
- чіткі терміни проведення розрахунків до 24 числа кожного місяця;
- самостійний вибір виконавцями послуг постачальника енергоносіїв та розрахунки «живими» грошима від субсидій;
- прозоре нарахування субсидій за фактичним обсягом спожитих послуг та виключення «ручного» втручання.
На думку заступника міністра фінансів Сергія Марченка, нова модель вирішить ряд важливих завдань у сфері енергетики та економії ресурсів:
«Необхідність переходу від застарілої та неефективної моделі надання субсидій до їх монетизації та адресності вже давно перезріла. І ось, нарешті, нам вдалося розробити дієву модель монетизації, яка буде сприяти енергоефективності та забезпеченню платіжної дисципліни, а також буде легкою в реалізації та адмініструванні»
Для системи ЖКГ монетизація – революційний прорив, вважає Марченко:
«Насправді монетизація – це серйозна, навіть революційна зміна, яке є першим і важливим кроком комплексного реформування всієї системи розрахунків за житлово-комунальні послуги»
Хто отримає право на монетизацію
Правом на виплати будуть володіти тільки ті, хто отримує субсидії. За словами Розенка, в Україні це близько 1,7 млн сімей. Для цілей монетизації необхідно близько 1,5 млрд гривень:
«Ця сума приблизно дорівнює 1,3 – 1,5 млрд гривень. Ми платимо її за фактом економії за минулий опалювальний сезон. Ці суми є постійними і змінюватися не будуть. Це остаточні списки на 1 млн 700 тисяч українських сімей»
Подачу заяв від громадян на монетизацію частини невикористаної субсидії Кабмін продовжив до 1 листопада 2017 року.
Віце-прем'єр запевнив, що коштів у бюджеті вистачить на всіх:
«Все є. З огляду на те, що відповідна постанова Кабміну України про початок цього процесу була прийнята ще у квітні»
Сергій Марченко ділиться деталями проекту монетизації:
«На рахунок людини буде надходити певна сума коштів, і вже з них людина буде розраховуватися за комунальні послуги. Тут мова йде про монетизацію на рівні домогосподарств. Але виплатити «живі» гроші людям, продовживши розраховуватися з постачальниками «взаємозаліками», - абсурд»
Тому монетизація пройде в кілька етапів: на рівні постачальників послуг і на рівні споживачів послуг. Щоб система працювала прозоро та ефективно, необхідно реформувати всі задіяні ланки:
- відмова від практики спільних протокольних рішень та клірингових посередників;
- верифікація одержувачів монетизаціъ з метою виключення тих, хто приховує реальні доходи;
- створення відкритих баз адресантів держдопомоги з показниками споживання енергоресурсів.
«Має запрацювати сучасна платіжна система, при якій буде чітко зрозуміло, що субсідіант вчасно розрахується за надані житлово-комунальні послуги, а залишок зможе витратити на енергоефективні заходи або навіть на свій розсуд»
Монетизація на рівні постачальників – крок на шляху до відкритого ринку енергопослуг та вільної конкуренції:
«Створення можливостей для підприємств, які хочуть працювати з населенням, що відкриє шлях до прямого перерахування субсидій домогосподарствам, які самостійно зможуть розраховуватися за комунальні послуги»
«Підводні камені» монетизації
За словами експертів, у монетизації є ряд нюансів, які необхідно додатково контролювати:
«Залишається питання, як проконтролювати покупки людей на енергозберігаючі технології. Адже, хтось може купити утеплювач в магазині, а хтось – на ринку. Або ж – у кого замовляти вікна? Можливо, ці компанії будуть отримувати якісь ліцензії на роботу з грошима від субсидій. Питання розробки цього механізму знаходиться в компетенції Кабміну»
Контролювати витрати підприємств також необхідно з урахуванням «коефіцієнта» корупції:
«Гроші з рахунків можна витратити на оплату поставок газу, а можна купити нову машину директору»
Що стосується бюджетних коштів на субвенції, то тут відкритим залишається питання наявності фінансів на монетизацію. В уряді запевняють, що гроші є. Але ситуація з бюджетом залежить від такої кількості чинників та змінних, включаючи політичну стабільність і ситуацію на війні, що гарантувати повне покриття субсидій в озвучених рамках не може ніхто.
Але і субсидувати населення в межах поточних потреб – також. На сьогоднішній день держбюджет витратив 61 млрд грн за 2017 рік, половина з яких пішла на погашення боргів за минулий опалювальний сезон. А поточний тільки починається. І дефіцит коштів на субсидії становить в межах 10 млрд грн.
Списки адресатів – ще одна стаття контролю. Як заявив Павло Розенко, з метою отримання 100% картини рівня і якості життя людей, Україна планує провести перепис населення в 2020 році. До слова, цей захід обійдеться уряду в 2 млрд гривень. Якісна верифікація одержувачів в рамках монетизації – витратний процес за часом і ресурсами. Процес, який буде безпосередньо впливати на ефективність держдопомоги і енергозбереження. Монетизація сама по собі також затратна, але без реформи субсидіальності допомоги не буде і результату, вважають в уряді.
Монетизація субсидій – ще одна реформа, яку дістали з довгого ящику необхідних перетворень. Рішення прогресивне і охоплює цілий ланцюжок взаємозалежних суб'єктів господарювання та процесів. Цілі зрозумілі – прозорість, адресність, ощадливість, енергоефективність, ринкові умови надання послуг. Питання за урядом – втілення цих цілей у життя.
Марія Гелюх
