На Венері знайшли активний вулкан. Раніше вважали, що їх немає

Вчені знайшли вулканічну активність на Венері. Про це повідомляє Space з посиланням на дослідження фото з корабля «Магелан».

Висновок, що Венера досі «жива», ґрунтується на змінах у жерлі біля одного з найбільших вулканів планети, Маат Монс. Вчені вже давно знають про потоки лави на Венері з вулканів, які вивергалися кілька мільйонів років тому. Хоча на планеті й більше мільйона різних вулканів, до цього моменту велися дискусії про те, чи чинні вони.

Вчені з Геофізичного інституту Університету Фербанка на Алясці знайшли прямі докази нещодавньої вулканічної активності на поверхні Венери. Вони вважають, що такі виверження відбуваються щонайменше кілька разів на рік, чим відіграють важливу роль у формуванні молодої поверхні планети. В останньому дослідженні вчені проаналізували два зображення з апарата Магеллан, зроблені у 1991 році з різницею у вісім місяців. За ці вісім місяців вони помітили, що вулканічне жерло «значно збільшилося».

Форма жерла також змінилася: на першому зображенні воно було круглим, а на другому – ниркоподібним з темною внутрішньою частиною.

Тепер вчені намагаються знайти інші активні вулкани. Оскільки наразі досліджено лише 1,5% планети по відзнятих матеріалах. Ймовірно більше інформації можна буде отримати після того, як наступні космічні місії до Венери на початку наступного десятиріччя - DAVINCI, VERITAS та EnVision – передадуть інформацію.

Читайте також: 

Планетологи Александра Уоррен і Едвін Кайт з університету Чикаго побудували модель другої планети Сонячної системи і з’ясували, що мільярди років вона могла бути майже повною копією Землі.

NASA планує відправити експедицію на Марс до кінця 2030-х років, заявив керівник NASA Білл Нельсон на пресконференції після приземлення корабля Orion.

Нещодавно вчені з Лабораторії реактивного руху NASA (JPL) у Каліфорнії показали, як виглядає сніг, іній та лід на Марсі. Лабораторія керує роботами-дослідниками, що вивчають Марс.

Американське космічне агентство NASA офіційно попрощалося з посадковим модулем InSight, який чотири роки досліджував нутрощі Марса.