Допоки окупаційна армія атакує українські міста і вбиває цивільне населення, у світі точаться дискусії про допомогу Україні. США досі підписують законопроєкти про тимчасове фінансування, куди не входить стаття про допомогу в Україні. А ось НАТО вже готує нові пакети допомоги. Що писали про зусилля партнерів України та співпрацю в майбутньому західні ЗМІ – в огляді UA.News.
Військова допомога від Заходу
Адже варто нагадати, що з 1 жовтня 2023 року США живе на так званому «тимчасовому» бюджеті, який не передбачає статті витрат на допомогу Україні та Ізраїлю. Тому Штати мають бути вигадливими у питанні підтримки країн, що перебувають у стані війни.
Проте, як повідомляє AP, наразі Пентагон не має коштів для продовження військової допомоги Україні.
Представники видання зазначили, що, вперше з квітня 2022 року, коли міністр оборони США Ллойд Остін створив міжнародну групу з підтримки України, має відбутися зустріч представників понад 50 країн. Її запланували на вівторок, 23 січня.
Поки Конгрес не може виділити кошти для України, Штати вимушені будуть звертатися до союзників.
Заступниця прессекретаря Пентагона Сабріна Сінгх зазначила, що на зустрічі планують обговорити більш довготривалі потреби.
«Навіть якщо зараз ми не можемо надати допомогу в забезпеченні безпеки, наші партнери продовжують це робити», – повідомила Сінгх.
А ось американські сенатори згоди досягати поки не планують. Як повідомляє The Hill з посиланням на лідера більшості у Сенаті Чака Шумера, республіканці та демократи ще не дійшли згоди щодо безпеки кордонів США, від якої залежить надання Україні допомоги в розмірі 61 мільярд доларів.
«Ми, як і раніше, сповнені надій, але справа, звичайно, ще не вирішена. Є кілька питань, які ще не узгоджені. У такому складному питанні, як кордон, важливо не тільки те, що ми робимо, а й те, як ми це робимо. Тож переговори ще не завершені»
Як зазначають журналісти, сенатори Джеймс Ланкфорд, Кріс Мерфі та Кірстен Сінема, а також вищі посадові особи адміністрації президента США Джо Байдена ведуть перемовини вже кілька тижнів.
А ось представник республіканців в Сенаті Мітч МакКоннелл висловив сподівання, що розгляд додаткового законопроєкту, включно з потенційною угодою про кордон, розпочнеться цього тижня. Очікується, що буде ухвалено норми, які допоможуть зупинити потік мігрантів з Мексики на кордон із США.
Країни Євросоюзу, своєю чергою, розпочали розгляд нового плану, згідно з яким передбачене збільшення військової допомоги Україні на 22 млрд доларів. Зокрема, план передбачає статтю спільних закупівель для України.
Як повідомляє The Wall Street Journal, така пропозиція виникла на тлі того, що низка країн ЄС збільшила обʼєм двосторонньої допомоги для України.
А Bloomberg повідомляє про ще одне важливе рішення з боку ЄС. Зокрема, міністри закордонних справ країн Євросоюзу підтримали запровадження податку на прибуток, отриманий від заморожених активів російського центрального банку.
За словами власних джерел агентства, запровадження податку обговорюватиметься послами ЄС пізніше цього тижня.
Наразі Євросоюз, країни «Великої сімки» та Австралія заморозили близько 260 млрд євро (10,6 трлн гривень) активів центрального банку рф у вигляді цінних паперів та коштів.
Значна частина активів у ЄС належить кліринговій палаті Euroclear, від активів якої протягом 2023 року надійшло близько 3 млрд євро (12,1 млрд гривень) доходів.
Доля України в НАТО та допомога від Альянсу
Днями ВВС опублікувало короткий експлейнер з назвою «Що таке НАТО і які країни є членами». Не обійшли увагою і питання членства України в Альянсі. ВВС, у кращих свої традиціях, пише про те, що «росія проти членства України в НАТО». Та й Україна сама розуміє, що «не може стати членом Альянсу через війну з росією».
Також в матеріалі вказано, що НАТО не надавало зброю Україні, це робили окремі країни-члени. Так само Альянс утримується від того, щоб відправити в Україну свої війська та застосувати власні ВПС, бо це, мовляв, «може спровокувати прямий конфлікт з росією».
Проте, офіційна політика НАТО змінилася доволі швидко. Уже у вівторок, 23 січня, представники Альянсу підписали контракт на постачання 155-мм артилерійських боєприпасів на суму 1,1 млрд євро. Частина снарядів буде поставлена і в Україну.
Як повідомляє Reuters, угоду уклали від імені кількох союзників, які або передадуть снаряди Україні, або використають їх для поповнення власних виснажених запасів.
Власні джерела Reuters у НАТО повідомили, що буде закуплено близько 220 тис. артилерійських боєприпасів, а перші поставки очікуються наприкінці 2025 року. Боєприпаси постачатимуться французькою компанією Nexter і німецькою Junghans.
Підтвердили цю інформацію і у НАТО.
«У вівторок генеральний секретар Єнс Столтенберг та генеральний менеджер Агенції НАТО з підтримки та постачання (NSPA) уклали контракт на закупівлю близько 220 тис. артилерійських снарядів калібру 155-мм на суму 1,2 млрд доларів. З моменту, коли лідери країн-союзниць у липні 2023 року погодили План дій НАТО з оборонного виробництва, NSPA погодило контракти на виробництво амуніції на суму близько 10 млрд доларів»
Співпраця «Україна-Польща»: чого очікувати
22 січня 2024 року до Києва з візитом прибув премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск. Він зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським.
Туск задекларував під час зустрічі важливу річ: Польща приєдналася до декларації G7 про гарантії безпеки для України. Метою декларації, як він сказав, є мобілізація демократичних країн на підтримку України.
Голова польського уряду також оголосив про те, що уряд Польщі призначить уповноваженого з питань відновлення України. Ним стане депутат Сейму Павел Коваль, який очолює комітет закордонних справ.
Агентство Reuters повідомляє, що Туск звернувся з посланням дружби до Зеленського і заявив про досягнення взаєморозуміння між Україною та Польщею. Зокрема, на тлі блокади польськими перевізниками та фермерами кордону між країнами.
До речі, про блокаду. Хоч західні ЗМІ ніяк поки не коментували події на українсько-польському кордоні, міністр інфраструктури України Олександр Кубраков відзначив, що 17 січня блокаду на КПВВ «Дорогуськ – Ягодин», «Гребенне – Рава-Руська» та «Корчова – Краківець» зупинили. Це дозволило майже 5 тис. вантажівок виїхати до Польщі.
Зокрема, пункт пропуску «Ягодин» вже відновив свою пропускну спроможність на рівні 600 вантажівок на добу. Це більша кількість авто, ніж було до блокади.
Наразі триває оцінка ефективності рішення на «Нижанковичі – Мальховіце», де тимчасово призупинили реєстрацію в єЧергу. Зараз пункт пропуску має пропускати 150 порожніх вантажівок на добу.
Авторка: Даша Шерстюк
