Після обстрілів 13 грудня Одеса опинилася без світла. Темрява накрила місто і вдень, і вночі. У багатьох районах зникла вода, квартири швидко холонули. Без електрики залишалися житлові будинки, лікарні, соціальні заклади. У помешканнях темно й холодно.
Лише з неділі почали повертати світло у помешкання одеситів. Станом на ранок понеділка на Одещині без світла залишається понад 430 тисяч абонентів.
Журналістка UA.News розповіла, як одесити пристосовуються до складних умов і як допомагають один одному.
Ми з донечкою два дні жили без електрики. Станцію вмикали мінімально — берегли заряд, щоб увечері було тепло і щоб усі могли помитися в теплій воді. Чоловік возив станцію на роботу, де була можливість її підзарядити.
Місто самоорганізувалося. Сусіди діляться електрикою, дозволяють підзаряджати станції від своїх генераторів, приносять подовжувачі, щоб вистачило кожному. У нашому ЖК амбулаторія працювала навіть у вихідний — щоб люди могли прийти й підзарядити свої гаджети.
По всій Одесі працюють пункти незламності. Люди приходили з телефонами, павербанками, зарядними станціями — місця вистачало всім. Багато розеток, світло і тепло — без метушні. Кафе, магазини та торговельні центри відкривали двері для безкоштовної підзарядки. У торговельних центрах і відділеннях «Нової пошти» люди сушили та вкладали волосся фенами. В «Епіцентрі» заряджали прямо в магазинах — через подовжувачі, спокійно й організовано.
Через відсутність води люди ходили до бюветів, де доводилося стояти доволі довго. Добре, що в Одесі наразі сонячна погода.
Деякі одесити залишали воду на вулиці у 5-літрових пляшках — для тих, кому вона була потрібна.
14 грудня воду в місті почали давати поступово. На момент 15 грудня близько 100 тисяч родин отримали світло, але приблизно 20 тисяч одеситів сьогодні залишалися без опалення. У більшості домівках ще немає електрики та тепла — у квартирах одеситів і далі холодно та темно.
У той же час ціни на зарядні станції та генератори стрімко зросли, що залишає неприємне й несправедливе відчуття серед людей, які намагаються організувати базові потреби для своїх сімей та тих, кому самотужки це складно зробити.
Були й болючі історії. У сусіда з першого поверху вкрали генератор. У них маленька дитина. Досі шукають винуватця, навіть пропонують винагороду, адже без генератора родині буде складно пройти цю зиму.
Наш ЖК став одним із перших, кому повернули електропостачання. Ми відчули це як маленьку перемогу, розуміючи, що поруч ще багато будинків чекають повернення світла.
Та все ж головне — інше. Коли світла немає, вся надія — на пункти незламності, магазини, торговельні центри і на людей поруч. Навіть у темряві місто не зламалося.
Незламність Одеси підкорює — у взаємодопомозі, у спокої, у готовності ділитися останнім. Саме це тримає місто, навіть коли повністю немає електрики.
